Рис. 4.21. Органи-депо при гострих отруєннях – нирки, підшлункова залоза, печінка.
У клінічному перебізі гострого отруєння виділяють такі періоди:
• 1. Прихований – від моменту надходження токсичної речовини в організм до появи перших клінічних симптомів отруєння.
• 2. Наростання гострих клінічних проявів – від виникнення перших ознак до розвитку типової картини отруєння. У цьому періоді розрізняють дві стадії: стадія резорбтивної дії отрути та стадія соматогенних порушень.
• 3. Відновлення – поступове зменшення ознак отруєння і поліпшення загального стану хворого.
При огляді звертають увагу на колір шкірних покривів, садна, трофічні зміни, сліди від ін'єкцій. Гіперемія шкіри і слизових – при отруєннях оксидом вуглецю та нітритами, водночас ціаноз, блідість – при отруєннях барбітуратами та спиртами. При об'єктивному обстеженні визначають провідний синдром, наявність гострої дихальної недостатності, екзотоксичного шоку і коми.
Токсичні речовини мають багатогранний вплив на організм, що клінічно може проявлятися рядом симптомів.
Симптоми ураження нервової системи: порушення рівноваги, сонливість, кома, які виникають під дією спиртів, снодійних, нейролептиків, транквілізаторів, протисудомних препаратів; біль голови спостерігають у випадках отруєнь ціанідами, фенолами, свинцем; галюцинації і делірій внаслідок впливу атропіну і атропіноподібних речовин, камфори, кофеїну, саліцилати, грибів; судоми – у разі гострого отруєння кофеїном, камфорою, кокаїном, тубазидом, атропіном, ФОС, спиртами; поліневрити та паралічі – наслідок дії талію, нітробензолів, ФОС, свинцю, спиртів.
Симптоми порушення функції шлунково-кишкового тракту: сірий або чорний відтінок ясен виникає внаслідок дії сполук ртуті, свинцю, вісмуту, миш'яку, заліза; запальні зміни слизових оболонок ротової порожнини (гіперемія, набряк, виразки) спричиняють отрути припікаючої дії; салівація, зумовлена отруєнням ФОС, ртуттю, миш'яком, грибами; сухість слизових оболонок – атропіном, атропіноподібними речовинами, ефедрином, наркотичними засобами, нейролептиками; пронос – солі важких металів, похідні нафти, скипидар, кислоти, луги, проносні засоби, миш'як, ФОС; забарвлення блювотних мас зумовлюють: синьо-зелене – солі міді; кавове – соляна кислота; чорне – фосфід цинку, вісмут, сірчана кислота; домішки крові – отрути припікаючої дії, саліцилати, антикоагулянти, цитостатики, імунодепресанти.
Симптоми порушення серцево-судинної системи: брадикардія виникає під впливом гіпотензивних препаратів (резерпіну, клофеліну), серцевих глікозидів, хініну, барбітуратів, ФОС, грибів, що містять мускарин; тахікардія – наслідок дії атропіну і атропіноподібних препаратів, адреналіну, кофеїну, ціаністих сполук, спиртів; артеріальна гіпертензія – наслідок дії адреналіну і адреналіноподібних препаратів, камфори, глюкокортикоїдів, АКТГ, свинцю; артеріальна гіпотензія – наслідок дії гіпотензивних препаратів (резерпіну, клофеліну), гангліоблокаторів, діуретинів, симпатолітиків, барбітуратів, нітрогліцерину.
Симптоми порушення функції дихальної системи: брадипное спричиняють наркотичні засоби, алкоголь, транквілізатори; тахіпное – бензин, саліцилати; ларингоспазм, бронхоспазм – хлор і його сполуки, сірка, аміак, ФОС; бронхорею спричиняють алкоголь, барбітурати; токсичний набряк легень – хлор і його сполуки, похідні нафти, ФОС.
Симптоми порушення органа зору: міоз зумовлюють похідні опіуму, ФОС, пілокарпін, резерпін, кофеїн, барбітурати, мускариноподібні речовини; мідріаз зумовлюють атропін і атропіноподібні речовини, антигістамінні препарати, кокаїн, хінін, папаверин, оксид вуглецю, спирти, ботулінічний токсин; порушення зору (подвоєння предметів, "сітка" перед очима, порушення акомодації) – метиловий спирт, етиленгліколь, талій, хінін, дигітоксин, атропін, свинець.
Ознаки ураження нирок. Гостра ниркова недостатність (ГНН), що проявляється олігурією, анурією, порушенням функції нирок може спостерігатись як ізольовано, так і в поєднанні з пошкодженням інших органів і систем. Найчастіше причинами ГНН є отрєння солями ртуті, заліза, міді, свинцю, золота, метиловим сприртом, саліцилатами. Може виникати міоренальний синдром, токсична нефропатія.
Вплив на систему крові. У випадках отруєння нафталіном, аніліновими барвниками, сульфаніламідами, нітратами виникає метгемоглобінемія, що негативно позначається на транспортуванні, засвоєнні кисню тканинами; у разі отруєння цитостатиками, похідними бензолу – апластична анемія, діагностують геморагічний синдром. Крім того, низка отруєнь супроводжується гемолізом еритроцитів.
Після встановлення попереднього діагнозу в подальшому проводять заходи для остаточної верифікації діагнозу за допомогою біохімічних, інструментальних, спектральних та інших методів верифікації токсичної речовини.
Лабораторно-токсикологічна діагностика отруєнь передбачає:
• 1. Специфічне токсикологічне обстеження для екстреного виявлення токсичних речовин у біологічних середовищах організму.
• 2. Специфічне обстеження з метою визначення характерних змін біохімічного складу крові.
• 3. Неспецифічне біохімічне обстеження для діагностики тяжкості токсичного ураження функції печінки, нирок, інших органів і систем.
Симптоми, які можуть вказувати на гостре отруєння: відчуття "піску" або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (з специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров'ю); порушення дихання (ядуха, шумне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м'язові посмикування, судоми, втрата свідомості, незвичайних колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).
Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Патогенез“ на сторінці 2. Приємного читання.
