Патогенез

Екстрена медична допомога

Рис. 4.21. Органи-депо при гострих отруєннях – нирки, підшлункова залоза, печінка.

У клінічному перебізі гострого отруєння виділяють такі періоди:

• 1. Прихований – від моменту надходження токсичної речовини в організм до появи перших клінічних симптомів отруєння.

• 2. Наростання гострих клінічних проявів – від виникнення перших ознак до розвитку типової картини отруєння. У цьому періоді розрізняють дві стадії: стадія резорбтивної дії отрути та стадія соматогенних порушень.

• 3. Відновлення – поступове зменшення ознак отруєння і поліпшення загального стану хворого.

При огляді звертають увагу на колір шкірних покривів, садна, трофічні зміни, сліди від ін'єкцій. Гіперемія шкіри і слизових – при отруєннях оксидом вуглецю та нітритами, водночас ціаноз, блідість – при отруєннях барбітуратами та спиртами. При об'єктивному обстеженні визначають провідний синдром, наявність гострої дихальної недостатності, екзотоксичного шоку і коми.

Токсичні речовини мають багатогранний вплив на організм, що клінічно може проявлятися рядом симптомів.

Симптоми ураження нервової системи: порушення рівноваги, сонливість, кома, які виникають під дією спиртів, снодійних, нейролептиків, транквілізаторів, протисудомних препаратів; біль голови спостерігають у випадках отруєнь ціанідами, фенолами, свинцем; галюцинації і делірій внаслідок впливу атропіну і атропіноподібних речовин, камфори, кофеїну, саліцилати, грибів; судоми – у разі гострого отруєння кофеїном, камфорою, кокаїном, тубазидом, атропіном, ФОС, спиртами; поліневрити та паралічі – наслідок дії талію, нітробензолів, ФОС, свинцю, спиртів.

Симптоми порушення функції шлунково-кишкового тракту: сірий або чорний відтінок ясен виникає внаслідок дії сполук ртуті, свинцю, вісмуту, миш'яку, заліза; запальні зміни слизових оболонок ротової порожнини (гіперемія, набряк, виразки) спричиняють отрути припікаючої дії; салівація, зумовлена отруєнням ФОС, ртуттю, миш'яком, грибами; сухість слизових оболонок – атропіном, атропіноподібними речовинами, ефедрином, наркотичними засобами, нейролептиками; пронос – солі важких металів, похідні нафти, скипидар, кислоти, луги, проносні засоби, миш'як, ФОС; забарвлення блювотних мас зумовлюють: синьо-зелене – солі міді; кавове – соляна кислота; чорне – фосфід цинку, вісмут, сірчана кислота; домішки крові – отрути припікаючої дії, саліцилати, антикоагулянти, цитостатики, імунодепресанти.

Симптоми порушення серцево-судинної системи: брадикардія виникає під впливом гіпотензивних препаратів (резерпіну, клофеліну), серцевих глікозидів, хініну, барбітуратів, ФОС, грибів, що містять мускарин; тахікардія – наслідок дії атропіну і атропіноподібних препаратів, адреналіну, кофеїну, ціаністих сполук, спиртів; артеріальна гіпертензія – наслідок дії адреналіну і адреналіноподібних препаратів, камфори, глюкокортикоїдів, АКТГ, свинцю; артеріальна гіпотензія – наслідок дії гіпотензивних препаратів (резерпіну, клофеліну), гангліоблокаторів, діуретинів, симпатолітиків, барбітуратів, нітрогліцерину.

Симптоми порушення функції дихальної системи: брадипное спричиняють наркотичні засоби, алкоголь, транквілізатори; тахіпное – бензин, саліцилати; ларингоспазм, бронхоспазм – хлор і його сполуки, сірка, аміак, ФОС; бронхорею спричиняють алкоголь, барбітурати; токсичний набряк легень – хлор і його сполуки, похідні нафти, ФОС.

Симптоми порушення органа зору: міоз зумовлюють похідні опіуму, ФОС, пілокарпін, резерпін, кофеїн, барбітурати, мускариноподібні речовини; мідріаз зумовлюють атропін і атропіноподібні речовини, антигістамінні препарати, кокаїн, хінін, папаверин, оксид вуглецю, спирти, ботулінічний токсин; порушення зору (подвоєння предметів, "сітка" перед очима, порушення акомодації) – метиловий спирт, етиленгліколь, талій, хінін, дигітоксин, атропін, свинець.

Ознаки ураження нирок. Гостра ниркова недостатність (ГНН), що проявляється олігурією, анурією, порушенням функції нирок може спостерігатись як ізольовано, так і в поєднанні з пошкодженням інших органів і систем. Найчастіше причинами ГНН є отрєння солями ртуті, заліза, міді, свинцю, золота, метиловим сприртом, саліцилатами. Може виникати міоренальний синдром, токсична нефропатія.

Вплив на систему крові. У випадках отруєння нафталіном, аніліновими барвниками, сульфаніламідами, нітратами виникає метгемоглобінемія, що негативно позначається на транспортуванні, засвоєнні кисню тканинами; у разі отруєння цитостатиками, похідними бензолу – апластична анемія, діагностують геморагічний синдром. Крім того, низка отруєнь супроводжується гемолізом еритроцитів.

Після встановлення попереднього діагнозу в подальшому проводять заходи для остаточної верифікації діагнозу за допомогою біохімічних, інструментальних, спектральних та інших методів верифікації токсичної речовини.

Лабораторно-токсикологічна діагностика отруєнь передбачає:

• 1. Специфічне токсикологічне обстеження для екстреного виявлення токсичних речовин у біологічних середовищах організму.

• 2. Специфічне обстеження з метою визначення характерних змін біохімічного складу крові.

• 3. Неспецифічне біохімічне обстеження для діагностики тяжкості токсичного ураження функції печінки, нирок, інших органів і систем.

Симптоми, які можуть вказувати на гостре отруєння: відчуття "піску" або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (з специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров'ю); порушення дихання (ядуха, шумне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м'язові посмикування, судоми, втрата свідомості, незвичайних колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Патогенез“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез
  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів