Стратифікація ризику

Екстрена медична допомога

• Порушення електролітного балансу

Найбільший ризик розвитку РСС прогнозують у пацієнтів, які мають такі ознаки:

• 1) вік старше 45 років;

• 2) наявність в анамнезі серцевої недостатності;

• 3) наявність в анамнезі шлуночкової тахікардії;

• 4) зміни на ЕКГ (за винятком неспецифічних змін сегмента ST). Клінічна картина, перебіг. У розвитку синкопе можна виділити три

періоди:

• 1) передсинкопальний (ліпотимія, передзнепритомнення) – період провісників; непостійний, від декількох секунд до декількох хвилин;

• 2) власне синкопе (запаморочення) – відсутність свідомості від 5 с до 4-5 хв (у 90 % випадків не більше 22 с);

• 3) постсинкопальний – період відновлення свідомості та орієнтації триває кілька секунд.

Деколи розвитку синкопального стану передує різноманітна симптоматика, яку називають ліпотимією (слабість, нудота, блювання, пітливість, головний біль, запаморочення, порушення зору, шум у вухах, передчуття неминучого падіння), але частіше синкопе розвиваються раптово, часом на тлі "повного благополуччя".

Непритомність характеризують за: генералізованою м'язовою слабкістю, зниженням поступального тонусу та падінням, втратою свідомості.

Тривалість втрати свідомості при синкопе, як правило, становить від 5 до 22 секунд, рідше затягується до декількох хвилин. Затяжні синкопальні стани можуть викликати істотні труднощі при диференційній діагностиці з іншими клінічними станами з розладами свідомості.

До 90 % випадків синкопальних станів, що тривають більше півхвилини, супроводжуються клонічними судомами, інколи мимовільним сечовипусканням і дефекацією, що потребує диференційної діагностики перш за все з епісиндромом.

Непритомність переважно супроводжується падінням, в горизотальному положенні покращується кровопостачання головного мозку, і через декілька секунд пацієнт приходить до тями. Відновлення свідомості відбувається швидко, орієнтація відновлюється відразу ж, проте якийсь час зберігається тривожність, переляк (особливо, якщо синкопе розвинулося вперше в житті), адинамічність, млявість, відчуття розбитості.

Особливості клінічного перебігу непритомності залежать від його патогенетичного механізму.

Непритомність судинного ґенезу. До судинних непритомностей відносять стани, які виникають в результаті падіння AT або зменшення венозного повернення крові до серця, – вазовагальні, синокаротидні, ортостатичні та ситуаційні синкопе. Розрізняють також психогенну непритомність у результаті впливу психоемоційних факторів. Пацієнти описують втрату свідомості як появу відчуття нудоти, запаморочення. Вони бліднуть, з'являється піт, потім хворі втрачають свідомість. Вважають, що патогенетичною основою вазовагальних непритомностей є надмірне депонування крові у венах нижніх кінцівок і порушення рефлекторних впливів на серце. При інтенсивному больовому синдромі вісцерального походження подразнення блукаючого нерва може спричинити уповільнення серцевої діяльності і навіть зупинку серця, наприклад, при нападі печінкової коліки, ураженні стравоходу, середостіння, бронхоскопії, плевральної пункції і лапароценте- зі, вираженому системному запамороченні при лабіринтових і вестибулярних розладах, пункції порожнин тіла. Іноді непритомність розвивається при сильному нападі мігрені.

Синокаротидна непритомність. Характерна для людей середнього віку, пов'язана з подразненням синокаротидного вузла і розвитком рефлекторної брадикардії, яка призводить до непритомності. Виникає при різкому закиданні голови назад або стисненні шиї туго зав'язаною краваткою, коміром або сорочкою. Специфічність ситуації є ключем до діагнозу, для підтвердження якого слід провести обережний односторонній масаж синокаротидного синуса в горизонтальному положенні хворого, бажано під контролем ЕКГ для реєстрації брадикардії. Такий масаж інформативний з діагностичної точки зору у хворих літнього віку, але його не слід проводити під час амбулаторного прийому, якщо над сонною артерію виявили шуми, які вказують на наявність атеросклеротичної бляшки, або при наявності в анамнезі шлуночкової тахікардії, нещодавно перенесеного транзиторного ішемічного порушення кровообігу, інсульту або інфаркту міокарда.

Ортостатична непритомність. Основна відмінність ортостатичної непритомності – її поява винятково при переході з горизонтального у вертикальне положення. Ортостатична артеріальна гіпотонія спричиняє синкопе в середньому в 4–12 % пацієнтів. Цей вид непритомності виникає в осіб з хронічною серцевою недостатністю або періодичною нестійкістю вазомоторних реакцій. Зниження AT після прийняття вертикального положення відбувається внаслідок порушення вазоконстрикторної реактивності судин нижніх кінцівок, що відповідають за опір і ємність судин.

Постуральна непритомність розвивається у практично здорових людей, у яких з невідомих причин спостерігаються неповноцінні постуральні реакції (що може мати сімейний характер). У таких людей відчуття слабості виникає при різких нахилах, AT у них трохи знижується, а потім встановлюється на ще нижчому рівні. Незабаром компенсаторні реакції різко слабшають і AT продовжує стрімко падати. Такий вид непритомності можливий при первинній недостатності вегетативної нервової системи, сімейних вегетативних дисфункціях. Описано, щонайменше, три синдроми ортостатичної непритомності.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стратифікація ризику“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику
  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів