Діагностика синкопе

Екстрена медична допомога

• 6. Характеристики синкопе – загальмованість або сплутана свідомість, мимовільне сечовипускання або дефекація, зміна кольору шкіри, нудота і блювання, серцебиття.

• 7. Анамнестичні фактори – сімейний анамнез раптової смерті, захворювань серця, запаморочення; наявність в анамнезі захворювань серця,

Серцево-судинне синкопеІнше порушення внутрішньошлуночкової провідності (тривалість QRS>0,12 с). АВ блокада другого ступеня типу Мобітц І або II. Безсимптомна невідповідна синусова брадикардія (<50 уд./хв), синоатріальна блокада чи синусова пауза >3 с, при відсутності негативної хронотропної дії ліків. Нестійка шлуночкова тахікардія. Преекзитація комплексів QRS. Подовження або вкорочення інтервалу QT. Рання реполяризація. Блокада правої ніжки пучка Гіса з ST-елевацією у відведеннях V1-V3 (синдром Бругада). Негативні зубці Т у правих прекардіальних відведеннях, хвилі епсилон і пізні шлуночкові потенціали, за якими запідозрюють аритмогенну кардіоміопатію правого шлуночка. Зубці Q, які дозволяють запідозрити інфаркт міокарда

легень, метаболічних розладів (насамперед- цукрового діабету та патології надниркових залоз); приймання лікарських препаратів; дані про попередні синкопе і результати обстеження (якщо проводили).

На догоспітальному етапі діагностичні методи при синкопальних станах істотно обмежені. Лікарю доводиться спиратися лише на клініко-анамнестичні дані та дані ЕКГ, які дозволяють оцінити ризик для життя пацієнта і прийняти рішення про необхідність госпіталізації або можливість лікування хворого вдома (табл. 4.5).

Таблиця 4.5. Алгоритм виявлення причини розвитку синкопе

ОзнакаПередбачуваний діагноз
Несподіваний (неприємний) подразникВазовагальна непритомність
Тривале перебування в задушливому приміщенніВазовагальна непритомність або автономна нейропатія
Наявність нудоти або блюванняВазовагальна непритомність
Протягом години після їдиПостпрандіальне синкопе або автономна нейропатія
Після фізичного зусилляВазовагальна свідомість або автономна нейропатія
Біль у ділянці обличчя або в горліНеврит трійчастого або язикоглоткового нерва
Синкопе після обертання голови, гоління, здавлення шиї тугим коміромСиндром синокаротидного синуса
Синкопе, шо розвинулось протягом декількох секунд після вставанняОртостатична реакція
Наявність часового зв'язку з прийманням ліківМедикаментозна непритомність
Під час навантаження чи в положенні лежачиКардіальне синкопе
Синкопе, що супроводжується серцебиттямТахіаритмія
Сімейний анамнез раптової смертіСиндром подовженого QT, аритмогенна дисплазія, гіпертрофічна кардіоміопатія
Запаморочення, дизартрія, диплопіяТранзиторна ішемічна атака
При активних рухах рукоюСиндром підключичної артерії
Істотні відмінності AT на рукахСиндром підключичної артерії; розшарування аневризми аорти
Сплутана свідомість понад 5 хвСудомний синдром
Судоми, аура, прикушування язика, ціаноз шкіри, автоматизмиСудомний синдром
Часта непритомність при наявності соматичних скарг і відсутності органічної патологіїПсихічне порушення

Вивчення анамнезу і даних первинного лікарського обстеження пацієнтів дозволить діагностувати більше половини випадків синкопе.

ЕКГ рекомендовано проводити всім хворим із нєпритомностями. Після цих первинних досліджень інші методи обстеження можуть бути використані для диференціальної діагностики пацієнтів. Вибір подальших методів визначає наявність у хворих органічного ураження серця і частота нападів.

Холтерівський моніторинг – найбільш використовуваний метод із 24-годинним безперервним ЕКГ-моніторуванням. Оскільки часу для постановки буває недостатньо, запис ЕКГ під час нападу виявляє синкопе лише в 4-10 % хворих.

Тілт-тест (дослідження на столі з піднятим головним кінцем) використовують для діагностики вазовагальних непритомностей і проведення диференційної діагностики інших видів непритомних станів. Проведення проби триває близько 2 годин. Пацієнта вкладають на спеціальний стіл у темній кімнаті і постійно реєструють пульс і AT. Потім головний кінець столу піднімають на 80 градусів, реєструють AT і пульс. У здорових людей при проведенні проби AT підвищується і частішає пульс. У пацієнтів з ортостатичною гіпотензією відбувається різке зниження AT і почастішання пульсу, а у хворих з вазовагальними нєпритомностями через кілька хвилин повної адаптації до нового положення тіла раптово відбувається різке зменшення пульсу і (або) зниження AT та розвиток непритомності. При поверненні пацієнта в горизонтальне положення свідомість відновлюється дуже швидко. Без проведення тілт-тєсту стресова ситуація при виникненні непритомності, наявність яскраво вираженого предсинкопального стану, швидке відновлення свідомості в горизонтальному положенні і відсутність ознак ураження серцево-судинної системи та хвороб нервової системи дозволяють запідозрити у хворого вазовагальну непритомність. Використання тілт-тесту є звичайною діагностичною процедурою для виявлення пацієнтів з неврологічними синкопе.

Застосування нещодавно розроблених імплантованих моніторів для тривалого моніторування може бути першою лінією обстеження хворих із нечастими нападами втрати свідомості. Імплантовані монітори є мінімально імплантовуваними під шкіру моніторами ЕКГ і можуть здійснювати безперервне моніторування ритму протягом 14 місяців. Можлива активація запису під час синкопе як пацієнтом, так і автоматично, якщо є епізод асимптомного синкопе. Імплантовані монітори мають більшу частоту фіксування аритмій (55-88 %) під час минущих симптомів. Ця інформація може повторно аналізуватися при подальшому виникненні нападів.

Електрофізіологічне дослідження серця може бути корисним при оцінці аритмії як причини синкопальних станів і найбільш інформативним у хворих з органічними ураженнями серця. Під час цього інвазивного дослідження передсердя і шлуночків стимулюють для провокації аритмій. Мета – спровокувати аритмії в контрольованих умовах. Це дослідження є особливо ефективним в оцінці пацієнтів з такими аритміями, як тривала мономорфна шлуночкова тахікардія. Цей тест рідше використовують при обстеженні хворих із брадіаритміями. Приблизно половина усіх електрофізіологічних досліджень серця у хворих з органічними ураженнями серця негативна. Як і при інших провокаційних тестах, результати ретельно аналізують і оцінюють.

Клініцист повинен вибрати дослідження, за допомогою яких зможе оцінити причини минущих симптомів, які неможливо пояснити при ретельному аналізі анамнезу та клінічного обстеження.

Наступний розділ:

Стратифікація ризику

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діагностика синкопе“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе
  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів