Рис. 4.7. Патофізіологічна основа класифікації.
Виділяють 5 патогенетичних варіантів синкопе: ортостатичні, нейро- рефлекторні, аритмічні, пов'язані з структурними ураженнями серця чи легень і цереброваскулярні синкопе (табл. 4.2).
Таблиця 4.2. Клінічна класифікація синкопе
| Нейрорефлекторні синкопе · Вазовагальне: · Спричинене емоційним дистресом (страх, біль, боязнь крові);; Спричинене ортостатичним стресом. · Ситуаційне синкопе, при якому тригерами є: · кашель, чхання;; стимуляція шлунково-кишкового тракту (ковтання, дефекація, вісцеральний біль);; сечовиділення (після сечовиділення;); після навантаження;; після приймання їжі;; інші (наприклад, сміх, гра на духових інструментах, піднімання тяжких предметів). Синдром каротидного синуса: · Атипові форми (без явних тригерів і/або з атиповими проявами) | |
| Ортостатичне синкопе (ортостатична гіпотензія) Первинні синдроми вегетативної недостатності: · ізольована вегетативна недостатність;; множинна системна атрофія; | |
| хвороба Паркінсона з вегетативною недостатністю;; деменція тілець Леві. · Вторинні синдроми вегетативної недостатності: · діабет;; амілоїдоз;; уремія;; Ушкодження спинного мозку. Медикаментозно-індукована гіпотензія:; алкоголь;; вазодилататори;; діуретини;; фенотіазини;; антидепресанти. · Об'ємна недостатність: · кровотеча;; діарея;; блювання | |
| Порушення ритму та провідності серця · Брадикардія: · дисфункція синусового вузла (у тому числі синдром брадикардії/тахікардії);; захворювання атріовентрикулярної провідної системи;; дисфункція імплантованого пристрою. · Тахікардія: · надшлуночкова;; шлуночкова;; ідіопатична;; зумовлена структурним захворюванням серця або каналопатією (синдром подовженого/вкороченого інтервалу QT, синдром Бругада, аритмогенна дисплазія правого шлуночка); · Медикаментозно-індуковані брадикардія чи тахіаритмії | |
| Структурне захворювання серця чи легень · Серцеві: · захворювання клапанів серця;; гострий інфаркт/ішемія міокарда;; обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія;; міксома передсердя, інші пухлини серця;; захворювання/тампонада перикарда;; уроджені аномалії вінцевих артерій;; недостатність протезованих клапанів. · Інші: · легенева емболія;; гостре розшарування аорти;; легенева гіпертензія | |
| Цереброваскулярне синкопе · Синдром судинного обкрадання (в тому числі синдром підключичної артерії) | |
Причини поширення синкопе різні, залежно від клінічних умов, в яких пацієнт обстежувався, та віку пацієнта. Проте найчастіше можливими причинами є:
• рефлекторне синкопе – найчастіша причина при будь-яких умовах.
• синкопальний стан, вторинний щодо серцево-судинного захворювання, є другою за частотою причиною. Кількість хворих із серцево-судинними причинами синкопе широко коливається в даних різних обстежень: вища частота у структурах невідкладної допомоги в основному серед старших осіб і в кардіологічно-орієнтованих установах.
• У пацієнтів віком молодше 40 років ортостатична гіпотензія (ОГ) є рідкісною причиною синкопе, частіше трапляється у пацієнтів старечого віку.
• Несинкопальні стани, помилково діагностовані як синкопе при первинному обстеженні, часто трапляються в структурі надання невідкладної допомоги, тим самим відображають багатофакторність причин звернення за допомогою цих пацієнтів.
• Значне поширення невстановленого етіологічного фактора синкопе виправдовує нові стратегії первинної оцінки і діагностики.
Слід пам'ятати, що якщо у хворих молодого віку рефлекторне синкопе є найчастішою причиною транзиторної втрати свідомості, то в осіб старшого віку можуть проявлятися численні прояви, що вимагає ретельнішого збору анамнезу, ніж у молодих.
Первинне обстеження пацієнта з ТВС включає ретельно зібраний анамнез, фізикальне обстеження, включно вимірювання AT у положенні стоячи і лежачи, і запис електрокардіограми. Базуючись на результатах цих методів, первинне обстеження може бути доповнене додатковими дослідженнями:
• масаж каротидного синуса у пацієнтів віком понад 40 років;
• ехокардіографічне обстеження (якщо відомо з анамнезу або є підозра на серцево-судинне захворювання, або синкопе має кардіоваскулярний генез);
• негайний ЕКГ-моніторинг при підозрі на аритмічне синкопе;
• провокаційні ортостатичні тести і/або тест поворотного стола, якщо синкопе виникає в положенні стоячи і є підозра на рефлекторний механізм;
• інші специфічні обстеження: неврологічні чи аналізи крові показані лише при підозрі на несинкопальну природу транзиторної втрати свідомості.
Мета первинного обстеження – дати відповідь на 3 ключові запитання:
• 1. Чи був це синкопальний епізод, чи ні?
• 2. Чи встановлено етіологічний діагноз?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості“ на сторінці 2. Приємного читання.
