Тема 2. Кардіогенний шок

Екстрена медична допомога

• 1. Симптоми недостатності периферичного кровообігу: блідо-ціанотична, "мармурова", волога шкіра; акроціаноз; спадання вен; холодні кисті і стопи; зниження температури тіла; подовження часу зникнення білого плями після натискання на ніготь >2 с (зниження швидкості периферичного кровотоку).

• 2. Порушення свідомості (загальмованість, сплутаність свідомості, інколи ступор, анабіоз, рідше – збудження).

• 3. Олігурія (зниження діурезу <20 мл/год), при вкрай тяжкому перерізі – анурія.

• 4. Зниження систолічного артеріального тиску до величини <90 мм рт. ст. (за деякими даними менше 80 мм рт. ст.) в осіб з тривалою артеріальною гіпотензією (>30 хв) <100 мм рт. ст.

• 5. Зниження пульсового артеріального тиску до 20 мм рт. ст. і нижче.

• 6. Зниження середнього артеріального тиску <60 мм рт. ст. або при моніторуванні зниження (порівняно з вихідним) середнього артеріального тиску >30 мм рт. ст. протягом >30 хв.

• 7. Гемодинамічні критерії: тиск "заклинювання" в легеневій артерії >15 мм рт. ст. (>18 мм рт. ст., за Antman, Braunwald); серцевий індекс <1,8 л/хв/м2; підвищення загального периферичного судинного опору; збільшення кінцевого діастолічного тиску лівого шлуночка; зниження ударного і хвилинного обсягів.

Клінічний діагноз кардіогенного шоку у хворих на інфаркт міокарда можна встановити на підставі виявлення перших 6 критеріїв. Визначення гемодинамічних критеріїв (пункт 7) для встановлення діагнозу кардіогенного шоку зазвичай не є обов'язкове, але дуже доцільне для обрання правильної тактики лікування.

Клінічна картина рефлекторної форми кардіогенного шоку.

Рефлекторний кардіогенний шок розвивається зазвичай в перші години захворювання, в період сильного болю в ділянці серця. Для рефлекторної форми кардіогенного шоку характерні падіння артеріального тиску (зазвичай AT систолічний близько 70-80 мм рт. ст., рідше – нижче) і периферичні симптоми недостатності кровообігу (блідість, холодний піт, похолодання кистей і стоп). Патогномонічною особливістю цієї форми шоку є брадикардія. Тривалість артеріальної гіпотензії не перевищує 1-2 год, симптоми шоку швидко зникають після купірування больового синдрому. Рефлекторна форма кардіогенного шоку зазвичай розвивається у хворих з первинним і досить обмеженим інфарктом міокарда, що локалізується в задньо-нижньому відділі, і досить часто супроводжується екстрасистолією, атріо- вентрикулярною блокадою, ритмом із атріовентрикулярного з'єднання. В цілому, клініка рефлекторної форми кардіогенного шоку відповідає І ступеню тяжкості (табл. 3.4).

Таблиця 3.4. Критерії тяжкості кардіогенного шоку

Клінічні проявиІ ступіньII ступіньIII ступінь
Систолічний AT, мм рт. ст.Знижений до 80 (100-120 при вихідній гіпертензії)80-7050 і нижче
Пульсовий AT, мм рт. ст.25-5020 і нижчеМенше 20
ЧСС100-110110-120Більше 120
ЦВТ, мм вод. ст.Збільшено до 150До 240Більше 250
Діурез, мл/годЗнижений до 2020-00
РСЬ, мм рт. ст.Знижений до 6060-5550 і нижче
Тривалість артеріальної гіпотензіїДо 2 год3-4 годДовше 6 год
Реакція на пресорні аміниДо 0,01 мг/хв0,01–0,02 мг/хвДо 0,03 мг/хв

Клінічна картина аритмічної форми кардіогенного шоку.

Тахісистолічний (тахіаритмічний) варіант кардіогенного шоку розвивається при пароксизмах шлуночкової та суправентрикулярної тахікардії, пароксизмальної миготливої аритмії і тріпотіння передсердь. Цей варіант аритмічного кардіогенного шоку розвивається в перші години (рідше – дні) ГКС. Загальний стан хворого тяжкий, значно виражені всі клінічні ознаки шоку (значна артеріальна гіпотензія, симптоми недостатності периферичного кровообігу, олігоанурія), у ЗО % хворих розвивається тяжка лівошлуночкова недостатність (серцева астма, набряк легень). Тахісистолічний варіант кардіогенного шоку можуть ускладнити небезпечні для життя стани – фібриляція шлуночків, тромбоемболії в життєво важливі органи, розвитком істинного ареактивного кардіогенного шоку.

Брадисистолічний (брадіаритмічний) варіант кардіогенного шоку розвивається зазвичай при повній атріовентрикулярній блокаді дистального типу з проведенням 2:1, 3:1, повільному ідіовентрикулярному і вузловому ритмах, синдромі Фредеріка (поєднанні повної атріовентрикулярної блокади з миготливою аритмією). Брадисистолічний кардіогенний шок спостерігають у перші години розвитку обширного і трансмурального інфаркту міокарда. Перебіг шоку зазвичай тяжкий, летальність досягає 60 % і більше. Причинами смерті є тяжка лівошлуночкова недостатність, раптова асистолія серця, фібриляція шлуночків. Для об'єктивізації оцінки тяжкості перебігу КШ можна використовувати критерії, наведені в таблиці 3.4, а дотримання алгоритму обстеження хворих із підозрою на розвиток КШ сприятиме своєчасному призначенню адекватної терапії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. Кардіогенний шок“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок
  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів