ВСТУП

Фітоекологія з основами лісівництва

Милуючись різноманітними куточками природи нашої планети ми, в першу чергу, дивуємося різноманітності рослинного світу. Нас вражає чудернацький вигляд рослин окремих видів, широта їх пристосування до тих чи інших, часто екстремальних, умов існування. Впадають в очі значні відмінності у зовнішньому вигляді рослин одного виду, що зростають поряд, причаровує різноманігстість форм і кольорів найдрібніших або величезних квітів тощо. В той же час, ми рідко звертаємо увагу на угруповання рослин. Але саме від їх стійкості залежить як функціонування біосфери, так і життя людини на Землі. Дослідження особливостей пристосування окремих рослин до умов середовища та закономірностей функціонування рослинних угруповань – це наукова основа охорони і раціонального використання природи. Саме тому вивчення фітоекології є важливою складовою у підготовці фахівців з напряму “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”. Вирішення глобальних екологічних проблем неможливе без врахування досягнень фітоекології, а збалансоване природокористування повинно базуватися на практичному втіленні результатів наукових досліджень в цій галузі.

В навчальному посібнику проаналізовані особливості впливу на рослини та їх угруповання абіотичних, біотичних та антропогенних факторів. Викладено основи геоботаніки та вчення про флору, охарактеризовано основні типи рослинності у межах фізико- географічних регіонів України. Найбільш розвинутими і функціонально складними вважаються лісові рослинні угруповання. Ліси, з одного боку, споконвіку інтенсивно експлуатуються людством, з іншого – вимагають вивчення, охорони та відтворення. Саме тому в навчальному посібнику лісовим угрупованням приділяється найбільша увага. Автори намагались у всіх розділах навчального посібника максимально наводити приклади з використанням лісових угруповань, або розміщувати деякі положення лісознавства та лісівництва у розділах, де висвічувались, скажімо, пристосування рослин до певних екологічних факторів тощо. При написанні навчального посібника широко використовувалися як результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, так і власний науковий досвід.

Автори висловлюють надію, що навчальний посібник буде корисним не лише при підготовці фахівців-екологів, але й для студентів інших споріднених спеціальностей.

Автори щиро вдячні рецензентам за детальний аналіз рукопису, слушні зауваження та поради.

Видові назви вищих рослин наведені за:

Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. Определитель высших растений Украины. – К.: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 С.

Основні поняття та визначення, позначені у тексті цим значком базуються, в основному, на наступних джерелах:

Екологічна енциклопедія. В 3-х томах. – К.:ТОВ "Центр екологічної освіти та інформації”, 2008;

Биология. Большой энциклопедический словарь. – М.: Нау́чное издательство "Большая Российская энциклопедия ”, 1999;

Українська сільськогосподарська енциклопедія. В 3-х томах. – К.: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1971.

БІОТИЧНІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

Розділ 1. ФІТОЕКОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ І ЗАДАЧІ ЕКОЛОГІЇ РОСЛИН. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОНЯТТЯ ФІТОЕКОЛОГІЇ. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ФІТОЕКОЛОГІЇ

Після того як Е. Геккель у 1866 р. запропонував термін “екологія” (від грецьких “ойкос” – дім або місце, де проживають, і “логос” – слово, вчення), він використовувався в різних аспектах, що включають відношення одного організму до іншого або до навколишнього середовища. Тому зараз існують різні визначення екології як науки•.

Екологія – наука про взаємозв'язки організмів між собою і їх відношення до спільного навколишнього середовища.

Екологія – наука про взаємодію живих істот між собою і з навколишньою неорганічною природою; про зв'язки в надорганізменних системах (популяції, фітоценозиv зооценози, біогеоценози), їх структури і функціонування цих систем.

Останнє формулювання більш повне, точніше, оскільки йде мова не лише про окремі організми, а й про їх сталі угруповання. Відомо, що саме угруповання живих істот є найбільш стійкими по відношенню до окремих живих організмів і факторів навколишнього середовища. Крім того, у природі ми найчастіше маємо справу з угрупованнями.

Поступово, з розвитком досліджень із екологічних питань, накопичувався значний науковий матеріал. Його можна було інтегрувати або, навпаки, диференціювати. У екології почали виділятися різні напрямки досліджень:

• за місцезнаходженням на земній кулі (за природно- кліматичними зонами);

• за приналежністю живих організмів до тієї чи іншої групи;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП
  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА