Екологічні наслідки рубок лісу

Фітоекологія з основами лісівництва

Всі культурні фітоценози, особливо монокультури, є доволі нестійкими угрупованнями, які потребують постійного піклування людини. Крім того, деревина є цінною сировиною, потреби у якій постійно зростають. Тому оптимізація кількості лісових угідь є важливою екологічною та економічною задачею. Вона забезпечується за рахунок рубок лісу та відновлення лісових насаджень. В Україні завжди відчувався дефіцит деревини, тому створення лісових культур – це необхідний господарський та екологічний захід. Темпи відновлення лісистості в другій половині XX століття були досить істотними (рис. 10.3). Але, не зважаючи на всі зусилля, лісистість нашої держави залишається далекою від оптимальної (рис. 10.4). Вона нерівномірна по регіонах. Максимально наближеною до оптимальної є кількість площ, вкритих лісами, в Карпатах і на Поліссі. В інших регіонах частка заліснених територій значно менша. Нажаль, Україна зостається поки що однією з найменш лісистих держав у Європі (табл. 10.3). Для цього є як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. З одного боку, на теренах нашої держави значні площі зайняті під сільськогосподарські угіддя, а з іншого – використання земель ще далеке від ефективного.

Динаміка зростання площ, вкритих лісовою рослинністю в України

Рис. 10.3. Динаміка зростання площ, вкритих лісовою рослинністю в України

Лісистість території України

Рис. 10.4. Лісистість території України

Таблиця 10.3

Лісистість країн Європи

№ п/пКраїнаЗагальна площа території країни, тис. гаПлоща вкритих лісом земель, тис. гаЛісистість, %
1Швеція452182726460,3
2Фінляндія338142188364,7
3Франція549191515627,6
4Іспанія505961350926,7
5Німеччина357021074030,1
6Туреччина77945995412,8
7Італія30132985732,7
8Україна60370949115,7
9Польща31268894228,6
10Норвегія32376871026,9

Відтворення лісів і зруби після суцільних рубок в лісах Державного комітету лісового господарства України

Рис. 10.5. Відтворення лісів і зруби після суцільних рубок в лісах Державного комітету лісового господарства України

Рубки – це основний спосіб отримання деревини. На всіх лісосіках після суцільних рубань обов'язково створюються лісові культури. В сучасній Україні віддається перевага створенню лісових культур з основних лісоутворюючих видів (сосни звичайної, дуба звичайного, вільхи чорної) із змішуванням з супутніми деревними породами (берези повислої, осики) та чагарниками. Але, загалом, темпи створення лісів в Україні дещо вищі, ніж обсяги рубок, оскільки висаджується дерев більше, ніж рубається (рис. 10.5). Це відбувається за рахунок заліснення площ, непридатних для вирощування сільськогосподарських культур, і невгідь.

Рубання дерев є потужним фактором впливу на середовище. Навіть знищення одного дерева може призвести до внутрішньої перебудови угруповання. У деревних порід нижніх ярусів, внаслідок збільшення інсоляції, з'являється шанс вирватись у верхній ярус і виконати свою природну функцію – дати потомство. Зміни слід чекати практично у всіх ярусах фітоценозу – від пригнічення розвитку у тіньовитривалих рослин до відмирання надземних частин у тіньолюбних. В лісогосподарській практиці, в залежності від мети, застосовують різні рубки:

• рубки головного користування – це вирубування стиглих і перестиглих деревостанів з метою заготівлі деревини;

• рубки проміжного користування – це система послідовних заходів, які спрямовані на забезпечення вирощування лісу від моменту його створення до віку стиглості, вони включають поступове видалення частини дерев, небажаних в деревостані;

• санітарні рубки – видалення з деревостанів всихаючи, вітровальних, буреломних, пошкоджених шкідниками та хворобами дерев.

За своїми екологічними наслідками найбільш значимими є рубки головного користування. Саме вони призводять до корінних змін фітоценозів. Для розуміння впливу на фітоценози необхідно розрізняти різні види рубок лісу, оскільки від цього будуть у значній мірі залежати їх результати:

• суцільні рубки, при яких зрізуються всі яруси деревної рослинності та чагарники:

• вибіркові або поступові, при яких зрізується лише частина деревного ярусу.

В залежності від площ, на яких провадяться суцільні рубки, розрізняють суцільнолісосічиі та концентровані рубки. Суцільнолісосічні рубки проводяться на відносно невеликих площах, а концентровані – на площах понад 50 га при ширині лісосіки понад 250 м. Безумовно, що наслідки вирубання значних площ будуть ще більш радикальними і, навіть, катастрофічними, для конкретних видів рослин та їх угруповань. Рубки лісу проводяться у певні оптимальні, в залежності від мети, терміни, а ділянки лісу (лісосіки), на яких будуть проводитися рубання дерев, відводять завчасно.

Лісосіка – ділянка лісу, відведеного для рубок головного та проміжного користування (за виключенням суцільних санітарних дубок), а також ділянка, на якій проводяться вказані рубки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екологічні наслідки рубок лісу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу
  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА