Як рослинний покрив в цілому, так і фітоценози, які його складають, ніколи не залишаються незмінними. У будь-якому угрупованні рослинний покрив постійно змінюється. Крім того, змінюються умови існування рослинності і, в свою чергу, змінюється рослинність. В одних випадках зміни умов існування мають періодичний характер (пов'язаний з обертанням Землі навколо своєї осі та Сонця), в інших – аритмічний (нетривалі зміни погоди). Поєднання періодичних і аритмічних змін умов середовища створює той динамічний фон, який і викликає необхідну організацію життя рослин і їх зміни. Необхідно розрізняти:
• зміни в межах одного фітоценозу, які не призводять до послідовної зміни едифікаторів угруповання, до різких змін його видового складу, структури і інших особливостей;
• зміни, які приводять до заміни одного угруповання іншим. Безумовно, що зміни другого порядку підготовлюються змінами, що проходять в межах фітоценозу, але якісно вони значно відрізняються. Перші зміни (в межах фітоценозу) В. М. Сукачов (1942) запропонував називати – динамікою фітоценозів, другі (зміна одного фітоценозу іншим) – динамікою рослинного покриву.
Класифікацій типів змін екосистем, біоценозів, фітоценозів досить багато. Відрізняються вони одна від одної показниками (критеріями), які покладені в основу розробленої класифікації, глибиною охоплення існуючих природних явищ і уявленнями авторів про них. Наприклад, Ф. Е. Реймерс розрізняв наступні типи змін в екологічних системах (рис. 13. 1):
• динаміка екосистеми – зміни екосистеми під впливом сил зовнішніх та внутрішніх протиріч;
• динаміка екосистеми антропогенна – зміна угруповань під впливом діяльності людини;
• динаміка рослинності – різні види змін, що спостерігаються у рослинності, пов'язані зі зміною їх структури у часі, в першу чергу, викликані зміною енергії та речовини;
• динаміка фітоценозів – зміни угруповань у часі під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів;
• динаміка популяцій рослин – зміни чисельності, статевого і вікового складу популяції, що визначаються внутрішньо популяційними процесами і взаємодією популяцій з іншими видами.
Рис. 13.1. Типи динаміки екосистеми (біогеоценозу)
(за Ф. Е. Реймерсом, 1980)
Іноді ритмічні зміни повністю визначаються відповідними змінами в середовищі існування – це екзогенні ритми. В інших випадках ритмічні прояви життєдіяльності виявляються ще певний час після змін умов середовища. Такі ритми називають ендогенними. За сучасними уявленнями, механізм “біологічного годинника” сконцентрований на клітинному рівні організації живих систем. Фізіологічною основою біологічних ритмів є ритмічна організація процесів, що відбуваються у клітині. Наприклад, ритмічний хід клітинного циклу, збільшення та зниження енергетичного рівня, ритмічні зміни ферментативних процесів тощо. Не зважаючи на те, що численні деталі „біологічного годинника” ще не розшифровані повною мірою, а їх екологічне значення уточнюється, можна стверджувати, що наладка і підтримування життєвих процесів у певному ритмі є дієвим механізмом адаптації рослин до ритмічних змін середовища.
Найчастіше розрізняють наступні типи змін в рослинних угрупованнях:
• сезонні;
• різнорічні;
• випадкові або сукцесії;
• загальні;
• еволюційні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ“ на сторінці 1. Приємного читання.
