Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

Фітоекологія з основами лісівництва

Внаслідок освоєння та проживання на певній території, рослинні і тваринні організми вступають у дуже складні взаємовідносини між собою та навколишнім середовищем. Так створюються певні угруповання – рослинні, тваринні, біоценоз і біогеоценоз (рис. 12. 1).

Схема взаємодії компонентів біогеоценозів

Рис. 12.1. Схема взаємодії компонентів біогеоценозів

(за В. М. Сукачовим, 1972)

У незімкнутих, відкритих угрупованнях переважає вплив середовища, а у зімкнутих – домінують взаємовідносини між організмами. Але не все так просто. Сучасний розподіл рослин на земній кулі пояснюється сучасними кліматичними та іншими абіотичними умовами. В той же час, пояснити склад флори окремих територій лише цими факторами неможливо. Необхідно розуміти вираз російського геоботаніка Шеннікова, який сказав: “Не розподіл в залежності від клімату і грушу, а розподіл, як результат життєвої конкуренції”. Виходячи з цього положення, основне регулююче значення в утворенні біоценозів відводиться конкуренції міжвидовій і внутрішньовидовій. Компоненти біогеоценозів мають свої закономірності становлення, життя і розвитку, але, одночасно, вони взаємно обумовлюють один одного. їх сучасний вигляд є результатом тривалого процесу взаємного впливу абіотичних і біотичних факторів. Вплив був комплексним і, на певних стадіях розвитку біогеоценозу, окремі фактори могли домінувати.

Ознаки та класифікація рослинних угруповань

Рослини в природі дуже рідко зростають поодиноко, зазвичай, вони входять до складу особливих комплексів, які називаються рослинними угрупованнями або фітоценозами (див. розділ 1). Один з основоположників фітоекології В. М. Сукачов вважав, що між рослинами у фітоценозі існують два види відносин:

• рослини, які розташовані поряд, конкурують один з одним за умови життя;

• рослини у фітоценозі допомагають одна одній.

В першому випадку між рослинами проходить боротьба за існування. Ця боротьба, з одного боку, ослаблює рослини, а з іншого, є основою для природного відбору, фактором видоутворення, і, відповідно, еволюції. Прикладом другого типу відносин є зростання на деревах епіфітів, ліан. Одні рослини створюють умови дія існування інших, наприклад, під наметом деревних порід зростають тіньовитривалі види тощо.

В процесі природного відбору до складу фітоценозів увійшли такі види, які взаємопов'язані один з одним або залежать один від одного. До рослинних угруповань входять не лише вищі рослини (покритонасінні, голонасінні, папоротеподібні, плауноподібні, хвощеподібні, мохоподібні), але й нижчі рослини (водорості, лишайники, мікроорганізми). Всі вони виконують різноманітні екологічні функції. До складу будь-якого угруповання входять різні види, але на однорідній ділянці, в схожих умовах формується схожий комплекс організмів. Це надає угрупованню специфічного вигляду, своєрідні риси якого дозволяють відокремити його від сусіднього. Так, сосновий ліс з великою кількістю чорниці дуже різко відрізняється від сосняку з сильно розвинутим покривом з лишайника, чи зелених мохів, чи сфагнуму. Ще більш відмінні від сосняку-чорничника дубовий або березовий ліс.

Розглядаючи ту чи іншу ділянку лісу, навіть необізнана у лісівництві людина відмічає чітко виражену вертикальну розчленованість:

• декілька ярусів деревних порід;

• яруси чагарників і чагарничків;

• декілька ярусів трав'янистих рослин, мохів або лишайників.

Тобто, в процесі свого розвитку, види так пристосувалися один до

одного і до навколишнього середовища, що вони створюють своєрідну вертикальну будову фітоценозу, яка дозволяє кожній групі видів рости в оптимальних умовах. Крім рослин, які створюють яруси, до складу фітоценозу можуть входити й поза ярусні рослини – ліани, епіфіти. В нашій місцевості це лишайники, деякі види мохів, водорості. Крім ярусності, фітоценоз характеризується також неодночасним розвитком рослин протягом вегетаційного періоду. Це також своєрідне пристосування рослин для найбільш ефективного використання абіотичних і біотичних факторів.

Чи слід вважати фітоценозом будь-яке поєднання рослин? Які критерії існують для того, щоб відрізняти фітоценоз від іншого поєднання рослин? В. М. Сукачов, відповідаючи на ці, доволі складні, питання, вважав, що ознаками фітоценозу є наявність фітоценотичних відносин (відносини між рослинами) і існування фітоценотичного середовища. Але відомо, що фітоценотичне середовище та фітоценотичні відносини формуються поступово, починаючи з моменту появи на певній площі перших рослин. Однак, в таких умовах взаємовідносини між рослинами можуть або відсутні взагалі, або малопомітними. Проте, вже з перших моментів своєї появи, рослини починають впливати на навколишнє середовище, особливо на грунтові умови. Взаємовідносини між рослинами починають формуватися дещо пізніше – вони можуть проявлятися лише при певній кількості особин на одиниці площі. Але помітити цей перехід дуже важко, тому, напевно, вже перші стадії розвитку рослинного покриву слід вважати фітоценозами. Вважається, що первинною ознакою фітоценозу є створення фітосередовища, а вторинною – наявність фітоценотичних відносин.

Для розуміння сутності фітоценозу істотне значення має визначення мінімальних розмірів фітоценозу. Існують різні підходи до змісту цього поняття. Всі вони досить суперечливі, але майже всі дослідники вважають, що мінімальна величина фітоценозу – це мінімальна площа на якій всі ознаки фітоценозу (видовий склад, структура тощо), а також всі основні особливості грунту, мікроклімату, мікрорельєфу повинні проявлятися і бути однорідними. Але кількісні критерії для оцінки будь-якої з вказаних ознак донині не зроблено.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ
  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА