Забруднення довкілля

Фітоекологія з основами лісівництва

Діяльність людини призводить до надходження у навколишнє середовище нових, нехарактерних для нього фізичних, хімічних та біологічних елементів, сполук, речовин тощо. Кількість цих агентів постійно зростає. Вони не просто потрапляють у середовище, а й активно впливають на воду, грунт та повітря, призводять до зміни режимів екологічних природних факторів. Дані зміни відбуваються настільки швидко та непередбачливо, що рослини і їх угруповання не в змозі адаптуватися до нових умов. Це викликає порушення та зміни на всіх рівнях організації рослинних організмів, їх угруповань і екосистем.

У до індустріальну епоху до атмосфери шкідливі домішки надходили лише за рахунок діючих вулканів і гейзерів, в місцях виходу на поверхню нафти тощо. З розвитком промисловості число джерел токсичних речовин різко зросло. Найбільша кількість викидів потрапляє в атмосферу у Північній Америці та Європі. В Україні забруднення повітряного середовища найінтенсивніше відбувається у східних та південних районах. Воно зумовлене, головним чином, викидами металургійної, гірничо-видобувної, хімічної та будівельної індустрії. Потрібно відмітити, що найбільш багатокомпонентними за хімічним складом, тому найбільш фітотоксичними, є викиди металургійних підприємств.

Рослини відіграють важливу роль в очищенні атмосферного повітря від пилу. Здатність рослин затримувати пил залежить від їх біологічних особливостей (опушення листя, клейкості, наявності воскового нальоту), кількості і характеру опадів, вітрового режиму тощо. Так, дослідження, проведені в степовій зоні півдня України, показали, що кількість пилу на листках дерев, що ростуть поблизу металургійного комбінату, в декілька разів більша, ніж така у контрольних рослин, що зростають на території Маріупольської лісової науково-дослідної станції (табл. 10.8). За здатністю утримувати пил виділяється гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum). Не випадково це дерево стало звичним компонентом вулиць наших великих і малих міст. Затримка пилу деревами відбувається не лише завдяки його осадженню на поверхні листя, але й за рахунок осідання на грунтову поверхню, зумовленого зміною під пологом насаджень швидкості та напрямку повітряних потоків. Зелені насадження за вегетаційний період здатні осадити до 40 – 60 т пилу на 1 га. Але є дані про те, що коли випадіння пилу перевищує 58 кг на 1 га протягом місяця, то воно негативно впливає на рослинність. Таким чином, в умовах промислового забруднення довкілля зелені насадження, затримуючи і осаджуючи атмосферний пил, сприяють значному покращенню і оздоровленню навколишнього середовища.

Токсичні речовини впливають на анатомічну будову і функції рослин. Такі порушення можуть супроводжуватися візуальними змінами. Спостерігається некроз, побуріння або скручування, зменшення розмірів, часткове або повне опадання хвої та листя. В цілому картина пошкодження досить різноманітна і неспецифічна. Одна й таж сама шкідлива речовина викликає у різних видів рослин різні ефекти, а один і той же ефект можуть викликати різні речовини. Шляхом експериментів встановлено реакції певних видів рослин на дію конкретних забруднювачів повітря. Так, виявлено, що до диоксиду сульфуру (SO2) дуже чутливі конюшина, квасоля, мохи, лишайники. Лишайники, взагалі, настільки чутливі до атмосферних викидів, що можуть використовуватися як біоіндикатори забруднення повітря (рис. 10.10). В той же час, досить стійкими до забруднення атмосфери є гінкго, ялина, модрина, туя, ялівці, тополі, верби, липа.

Вплив атмосферного забруднення проявляється, в першу чергу, у зміні фізіологічних процесів у рослин. Встановлено, що під дією промислових газів у рослин з'являються порушення регулюючої функції продихів, руйнується протоплазма і хлоропласти, спостерігається потовщення стінок у клітинах палісадної паренхіми, збільшується проникливість клітинних оболонок, відбувається деформація клітин мезофілу, пригнічується процес поділу і розтягування клітин. В той же час, в 1,5 – 2 рази знижується інтенсивність транспірації, пригнічується фотосинтез. В подальшому, у рослин спостерігаються пригнічення росту і розвитку надземної частини і кореневої системи. Наприклад, експериментально встановлено, що у сосни в умовах постійного атмосферного забруднення диоксидом сульфуру інтенсивність фотосинтезу знижується у 1,4 – 2,1 рази (табл. 10.9), загальна маса коренів зменшується у 1,5-3 рази, а число фізіологічно активних – в 2 – 4 рази (табл. 10.10).

Таблиця 10.8

Кількість пилу, що осідає на 1 м2 листової поверхні, мг

(за Є. М. Кондратюком та інш., 1980)

Вид рослинЗаводський паркКонтроль
ТравеньЛипеньВересеньТравеньЛипеньВересень
Робінія звичайна523352445024025072
Дуб звичайний2002509418220168504
Гіркокаштан звичайний54612131395; 0470330513
Липа дрібнолиста3903365400116312520
Клен гостролистий325296451820052301

Вплив забруднення повітря поблизу заводу з виробництва алюмінію

Рис. 10.10. Вплив забруднення повітря поблизу заводу з виробництва алюмінію

Примітка: по осі абсцис – віддаль від заводу, по осі ординат – площа трансплантантів лишайників у % до початкової.

Таблиця 10.9

Інтенсивність фотосинтезу у сосни звичайної під впливом диоксиду сульфуру (мг СО2 на 1 г сирої хвої)

№ дослідуВідразу після 6 годинного впливуЧерез 30 днів
дослідконтроль різниця в інтенсивності фотосинтезу, %дослідконтрольрізниця в інтенсивнос ті · фотосинтезу,%
10,951,6040,61,031,3222,0
20,981,6641,01,011,4329,3
30,961,5839,21,151,5023,3
40,881,5342,51,191,4819,6

Таблиця 10.10

Вплив диоксиду сульфуру на лінійний приріст пагонів і коренів дворічних сіянців хвойних і листяних порід

ПородаДовжина, см
пагонаголовного кореня
дослідконтрольрізниця, · %дослідконтрольрізниця, · °/о
Сосна11,613,818,813,417,523,4
Ялина10,310,84,69,911,413,1
Модрина15,728,043,913,927,148,7
Липа14,018,524,317,724,327,2
Клен7,17,32,719,821,68,4

Різні види рослин по різному реагують на одну й ту ж концентрацію в повітрі токсичних газів. Необхідно розрізняти газочутливість та газостійкість рослин.

Газочутливість – це швидкість і ступінь прояву у рослин патологічних реакцій у відповідь на дію токсичного газу.

Газостійкість – це збереження рослинами життєздатності в умовах забруднення атмосферного повітря токсичними газами, завдяки загальним чи індивідуальним анатомічним, фізіологічним і біологічним особливостям.

Газочутливість і газостійкість рослин оцінюють за допомогою наступних критеріїв:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забруднення довкілля“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля
  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА