Мікрорельєф

Фітоекологія з основами лісівництва

Мікрорельєф може формуватися як нерівностями поверхні грунту, так і особливостями росту самих рослин (утворення купин злаками та осоками, підняття біля стовбурів дерев). Деякі види мікрорельєфу створюються тваринами (кроти, терміти, мурашки, миші тощо). Від мікрорельєфу залежить мікроструктура рослинного покриву, оскільки на тих чи інших його частинах створюються відносно різні екологічні умови. Наприклад, на оліготрофних болотах виділяються три рівні:

• верхній, утворений купинами;

• середній, створений моховим покривом;

• нижній, що представлений мочажинами.

На купинах, зазвичай, чітко видно мікропоясність рослинності. Чим вище на купинах розташовані мохи над рівнем грунтових вод, тим менше серед них зустрічаються гігрофільні види роду сфагнум (Sphagnum). Останні замінюються сфагнумом середнім (Sph. fuskum) та сфагнумом гостролистим (Sph. fuskum). Сфагнові мохи на вершині купини (при достатній її висоті та сухих погодних умовах) можуть витіснятися менш вологолюбним зозулиним мохом прямим, а той, при зростанні сухості, – лишайниками родів кладонія та центрарія. В результаті ріст купини припиняється і вона починає деградувати. Поступово, поверхня болота, що оточує купину, за рахунок росту на ній рослин, підіймається до рівня купини. Так купина зникає. Купини швидше прогріваються ранньою весною, оскільки вони дещо підняті над загальною поверхнею, що вкрита снігом і льодом. Крім того, так як вони не залиті водою, на них створюються кращі повітряні та гідрологічні умови. Внаслідок цього, видовий склад рослин, купини дещо відрізняється, а їх розвиток навесні починається раніше. Відома ягідна рослина оліготрофних боліт журавлина болотна (Oxycoccus palustris) зростає і на моховому покриві, і на купинах, але найбільша продуктивність її ягід відмічається саме на купинах.

Мочажини – це пониження на оліготрофних болотах, пов'язані з близьким розташуванням до поверхні Грунтових вод. Тут зростають гігрофільні види сфагнуму і деякі види вищих рослин. До перших відноситься сфагнум темний (Sph. fuskum), а до других – осока багнова (Carex limosa), шейхцерія болотна (Scheuchzeria palustris). Мочажини можуть наповнюватися водою, з'єднуватися між собою, утворюючі невеличкі болотні озерця. Вони не мають твердого дна.

Певну роль у формуванні мікрорельєфу відіграють різноманітні, як правило, дрібні тварини. Цікаві дослідження були проведені вченими Дніпропетровського університету при вивчені рослинності у місцях інтенсивної діяльності кротів у сухих борах степових лісів. Як відомо, кроти створюють невеликі горбики, на яких створюються специфічні екологічні умови. У перші місяці на кротовинах рослинність відсутня. Через 3-10 місяців з'являються перші рослини, головним чином багаторічники. Через рік видовий склад рослин на кротовинах зростає у 1,3 рази, а через 2 -3 роки – у 1,6 рази. Через два – три роки біомаса рослин зростає на 58,1 – 64,9 %, а через чотири – сім років – до 112,5 – 117,9 %. Не лише дрібні, але й великі копитні тварини можуть змінювати мікрорельєф місцевості. Добре відома риюча діяльність диких кабанів у лісах Зони відчуження ЧАЕС. В результаті такої діяльності на ділянках шириною понад один метр і довжиною близько сотні метрів повністю порушується ґрунтовий покрив.

Таким чином, рельєф місцевості, не будучи прямим абіотичним фактором, суттєво впливає на освітленість, вологість, тепло, грунт та інші умови існування фітоценозів. Результатом такої диференціації є зростання біологічного різноманіття в рослинних угрупованнях.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мікрорельєф“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф
  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА