Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

Фітоекологія з основами лісівництва

Фотосинтез – унікальний процес, наслідком якого є акумуляція енергії Сонця живою речовиною. Сонячне випромінювання є основним абіотичним фактором, який визначає особливості протікання фотосинтезу у рослин. На підставі досліджень К. А. Тімірязєва та інших вчених встановлена залежність активності фотосинтезу від інтенсивності сонячної радіації (рис. 3.7).

Дослідження інтенсивності фотосинтезу в залежності від величини освітлення для сіянців різних порід свідчать, що ця залежність досить складна та своєрідна для різних видів рослин (рис. 3.8). Процес фотосинтезу розпочинається з певного порогового значення.

Світловим порогом фотосинтезу називається мінімальна інтенсивність сонячної радіації, при якій починається фотосинтез.

Виявлено, що значення світлового порогу наступає при дуже невеликій освітленості – 15-20 лк.

Одиниці вимірювання освітлення в системі СІ: Кандела (кл) – одиниця вимірювання сили світла, що відповідає випромінюванню з площі поверхні в 1/600 000 м2 перетину повного випромінювача в перпендикулярному до нього напрямі за температури затвердіння платини (2042°К) і тиску 101 325 ньютона на 1 м2. 1 кл = 1 св (свічка).

Люмен (лм) – одиниця вимірювання світлового потоку, що визначається як енергія світла, випромінюваного за 1 с всередині просторового кута в 1 стерадіан однорідним джерелом світла силою в 1 кл. 1 лм = 1 кл × 1 ср.

Люкс (лк) – одиниця вимірювання освітленості, що визначається як освітленість світловим потоком в 1 лм, який припадає на 1 м2 перпендикулярно до розташування площини. 1 лк – 1 лм × 1 м'2.

Залежність інтенсивності фотосинтезу віл величини сонячної радіації

Рис. 3.7. Залежність інтенсивності фотосинтезу віл величини сонячної радіації

(за К. А. Тімірязєвим, 1889)

Примітка:

на осі абсцис – величина сонячної радіації в частинах від освітленості відкритого місця;

на осі ординат – інтенсивність фотосинтезу у відсотках до максимальної величини.

Збільшення інтенсивності освітлення вище порогового призводить до інтенсифікації фотосинтезу. Встановлено, що в межах від 1 % до 15 % від повної освітленості інтенсивність фотосинтезу зростає прямо пропорційно кількості сонячній радіації (при всіх інших рівних екологічних умовах). При подальшому збільшенні освітлення інтенсивність фотосинтезу продовжує зростати, але більш повільними темпами. Потім, по досягненню певного рівня (різного для різних видів рослин), стабілізується і може, навіть, знижуватися. Причинами уповільнення фотосинтезу можуть бути різні особливості життєдіяльності рослин, наприклад, інтенсивність дихання, передчасне закриття продихів (особливо при нестачі води), надмірне накопичення продуктів асиміляції у листі тощо.

Вплив інтенсивності сонячної радіації на фотосинтез у сіянців сосни і листяних порід (при 30°С)

Рис. 3.8. Вплив інтенсивності сонячної радіації на фотосинтез у сіянців сосни і листяних порід (при 30°С):

• 1 – дуб двоквітковий; 3 – корнелієве дерево;

• 2 – дуб червоний; 4 – сосна скипидарна.

Точка світлового насичення – це значення інтенсивності освітлення, при якому наступає стабілізація фотосинтезу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення
  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА