ВСТУП

Фітоекологія з основами лісівництва

Відомо, що в залежності від того, які джерела карбону використовуються для забезпечення метаболічних процесів, живі організми поділяють на автотрофні та гетеротрофні. Зазвичай, до перших ми відносимо рослини, а до других – тварин. Але, виявляється, цей поділ справедливий і для рослин.

Автотрофні рослини (від грец. avto – сам, trophos – їжа) – це рослини, які самостійно створюють органічну речовину з вуглекислоти, води і мінеральних солей за рахунок сонячної радіації (фотосинтезу) або хімічних перетворень (хемосинтезу);

Гетеротрофні рослини (від грец. getero – інший, різний, trophos – їжа) – рослини, які не здатні самостійно синтезувати органічну речовину, а використовують для живлення готові органічні сполуки.

Перша група рослин є домінуючою. Це більшість рослинних організмів на планеті. До другої групи відносять незначну кількість рослин-паразитів. Для автотрофних рослин характерна первинна продуктивність, а для гетеротрофних – вторинна.

Найбільшою первинною продуктивністю характеризуються вологі тропічні ліси (1 000 – 3 500 г/м2 за рік), тропічні сезонні ліси (1 000 – 2 500 г/м2 за рік), болота і марші (800 – 3 500 г/м2 за рік), річкові дельти (200 – 3 500 г/м2 за рік) та зарості водоростей і рифи (500 – 4 000 г/м2 за рік) (табл. 2). В той же час, райони тундри, високогір'я, пустель, відкритого океану відрізняються дуже низькою первинною біологічною продуктивністю.

Первинна біологічна продуктивність, в свою чергу, поділяється на:

• валову – загальна кількість органічної речовини, вироблена рослинами в процесі фотосинтезу, на одиницю площі (г/м2, кг/м2, т/га);

• чисту – це кількість органічної речовини, рівна тій частині продуктів фотосинтезу, яка визначається як різниця між валовою та тією, що пішла на процес дихання.

Таблиця 1.2

Первинна біологічна продуктивність екосистем земної кулі

(за Р.Х. Уіттекером, 1980)

Типи екосистемПлоща, 10* кмгЧиста первинна продукція, г/м2 за рікЗагальна чиста продукція, 109
розмахсереднє
Вологі тропічні ліси171000 – 3500220033,7
Тропічні сезонні ліси7,51000 – 2500160012,0
Вічнозелені ліси помірного поясу5,0600-250013006,5
Листопадні ліси помірного поясу7,0600 – 250012008,4
Бореальні ліси (тайга)12,0400 – 20008009,6
Лісо-чагарникові угруповання8,5250-12007006,0
Савани15,0200 – 200090013,5
Луки і степи помірного поясу9,0200-15006005,4
Тундра і високогір'я8,010-4001401,1
Пустелі і напівпустелі18,010 – 250901,6
Екстремальні пустелі, скелі, піски24,00-1030,07
Закультивовані землі14,0100-35006509,1
Болота і марші2,0800-350020004,0
Озера і річки2,0100-15002500,5
Материкові екосистеми в цілому149,00-3500773115
Відкритий океан332,02-40012541,5
Зони апвелінгу0,4400-10005000,2
Континентальний шельф26,6200-6003609,6
Зарості водоростей і рифи0,6500-400025001,6
Річкові дельти (естуарії)1,4200 – 350015002,1
Морські екосистеми в цілому361,02 – 400015255
Середня і загальна продуктивність біосфери510,00 – 4000333170

Надземна частина зелених рослин має значно більшу сумарну поверхню, ніж площа поверхні землі, яку займають самі рослини. Це забезпечує інтенсивне протікання фотосинтетичних процесів. Скажімо, поверхня листя дерев у зімкнутому березовому лісі складає 4,6 – 8,5 га на 1 гектар, в дубняках – 3,8 – 10,5 га на 1 гектар, сосняках – 6,0 – 9,7 га на 1 гектар, ялинниках – Т1,3 та на 1 гектар, смеречниках – 11,7 га на 1 гектар. Навіть невеликі тіньовитривалі рослини лісів (тобто рослини, що ростуть під наметом деревних порід) мають значну поверхню фотосинтезуючого апарату. Так, скажімо, у ялиновому лісі, в якому шпильки ялини мають площу 7,82 м2 на 1 м2 земної поверхні, площа зеленої поверхні чорниці та брусниці складає 2,0 м2 на 1 м2 ґрунту.

Таким чином, враховуючи глобальне значення рослин у біосфері, поява фітоекології як окремого наукового напряму є цілком закономірним явищем. Ця наука виникла завдяки накопиченню наукових матеріалів про життєздатність і будову рослин і їх угруповань, про їх географічне поширення, про розмноження, про життєві форми, про фізіологічні потреби та функції тощо. Потужним стимулом для подальшого розвитку фітоекології були практичні цілі, які Полягали у необхідності:

• вирощування тих чи інших видів,

• визначення ресурсів рослин з метою їх експлуатації,

• ведення лісового господарства,

• проведення меліоративних заходів,

• інтродукції, акліматизації тощо.

Як і екологія взагалі, фітоекологія спочатку розділялася на аутекологію та синекологію. В той же час, Ю. Одум (1959) відмічав, що існує тенденція до виділення чотирьох напрямів у екології – екології видів, екології популяцій, екології угруповань і екології екосистем. На сучасному етапі розвитку екологічної науки розрізняють три напрями фітоекології:

• екологія організмів;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП
  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА