Розділ 11. ЖИТТЄВІ ФОРМИ РОСЛИН
Навколишнє середовище діє на рослини не як сукупність окремих факторів, а як одне ціле, тому адаптація рослинних організмів відбувається не по відношенню до одного окремого фактору, а до їх цілісного комплексу. Чи не перше, що кидається в вічі при погляді на рослини довкола нас – це існування різноманітних типів рослин. Довкола ростуть численні дерева і чагарники, чагарнички і сукуленти, ліани і епіфіти, трави і мохи тощо. Людина намагається, і вже досить давно, типізувати рослини, розділити їх на певні групи, в основу виділення яких були б покладені якісь інтегровані показники. Так, ще Теофраст розділив рослини на дерева, чагарники, напівчагарники та трави. З розширенням наших уявлень про екологію рослин, все чіткіше формулювалася ідея про схожі типи пристосування рослин у схожих екологічних умовах. У 1806 р. відомий ботанік, засновник ботанічної географії А. Гумбольдт виділив 19 “основних форм рослин”. Пізніше, їх кількість або збільшувалася (до 54 – X. Гризельбахом у 1878 р.), або зменшувалася (до 11 – А. Кернером у 1863 р.). Але головне – принцип виділення – зоставався невизначеним. Рослини намагалися групувати за особливостями росту, за морфологією листків чи інших вегетативних органів, за відношенням до таксономічних одиниць тощо. Лише по мірі становлення основних екологічних понять терміну “життєва форма” почали давати екологічний зміст.
Життєва форма рослин – сукупність різних видів рослин, схожих за зовнішнім виглядом (габітусом), що обумовлено анатомо-морфологічною будовою і еколого-фі оологічними ознаками, які виробилися в процесі еволюції під постійним впливом комплексу факторів середовища і спадково закріпилися.
За дуже вдалим висловом В. В. Альохіна (1944 р.): “Життєва форма – це результат довготривалого пристосування рослин до місцевих умов існування, що відображено у їх зовнішньому вигляді”. За І. Г. Серебряковим (1962 р.), “особливості життєвих форм рослин – це специфіка Їхнього загального і сезонного розвитку, а також щорічного наростання й відновлення”. Існує досить багато класифікацій життєвих форм рослин, в основу яких покладені різні ознаки. До найпростішої можна віднести класифікацію радянського вченого І. Г. Серебрякова, а до найбільш вдалих – датського ботаніка К. Раункієра.
Класифікація І. Г. Серебрякова базується на морфологічних ознаках. В її основі – тривалість життя всієї рослини і її скелетних пагонів, ступінь здерев'яніння стебел, тривалість життя і характер зміни скелетних пагонів в загальній системі пагонів. І. Г. Серебряков виділив такі життєві форми рослин (рис. 11.1):
• дерева;
• чагарники;
• чагарнички;
• напівчагарники;
• напівчагарнички;
• трав'янисті рослини.
Дерева мають чітко виражений стовбур, який росте інтенсивніше за інші пагони і зберігає більш-менш вертикальне положення. Виділяються дерева:
• першої величини – висотою 26 – 40 м (дуб, липа, сосна, ялина);
• другої величини – висотою 15 – 25 м (груша, черемха, горобина);
• третьої величини – висотою від 7 до 15 м (яблуня, клен татарський);
• низькі дерева – висотою 5 – 7 м (ялівець звичайний).
Рис. 11.1. Приклади життєвих форм покритонасінних рослин за класифікацією I. Г. Серебрякова
Тривалість життя дерев від декількох десятків до декількох сотень і, навіть, тисяч років. Дерево, як життєва форма, найбільш поширене у сприятливих для існування умовах. Статистичні підрахунки виявили, що самий високий відсоток дерев у флорі вологих тропічних лісів, наприклад, в Амазонській провінції Бразилії до 88 %. А в тундрі, пустелях та на високогір'ї дерева практично відсутні. У тайзі помірної холодної зони дерева складають 10 – 12% від загальної кількості видів. В сухих регіонах, зазвичай, розвиваються дерева з низьким стовбуром, наприклад, у Криму – дуб пухнастий (Quercus pubescens). В умовах великої освітленості, сухості повітря та грунту розвиваються дерева, які або не утворюють бокові пагони, або ці пагони поодинокі. У багатьох таких рослин на верхній частині стовбура утворюється м'яке листя (юкка, алое). В подібних же умовах зростають дерева з недорозвинутими листками і м'ясистими стовбурами (кактуси), або з роздутими стовбурами (баобаб).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ“ на сторінці 1. Приємного читання.
