Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

Фітоекологія з основами лісівництва

Повітряні маси, що формують атмосферу Землі, знаходяться у постійному русі, спричиненому відмінностями у температурі, тиску тощо.

Вітер – це горизонтальне переміщення повітряних мас вздовж земної поверхні.

При цьому відбувається перемішування газів у атмосфері і посилюється газообмін в грунті. З одного боку, вітер прискорює випаровування води, з другого, приносить вологу. Наприклад, на пустельному плато Ордос (Центральна Азія) клімат різкоконтинентальний, аридний. Але в період з червня по вересень тут випадають сильні дощі, які приносять теплі і вологі мусонні вітри. Завдяки цьому у рослин з'являються умови для виживання. Вплив вітру на рослини може бути прямим або опосередкований.

Під прямою дією вітру розуміють, в основному, механічний вплив:

• вітровал – звалювання дерев з корінням;

• бурелом – ламання стовбурів дерев.

В першу чергу від вітровалу страждають ті деревні породи, які мають поверхневу кореневу систему, та ті, які в даних екологічних умовах не можуть сформувати глибинну кореневу систему. До першої групи відносяться ялина, береза, бук, а до другої – сосна на заболочених ділянках. Дуже потерпають від вітру поодинокі дерева на вирубках, які залишають на насіння для заліснення відкритих місць. Відомі випадки на Поліссі України, коли бурелому піддаються сотні гектарів соснових насаджень. Стійкі до вітру дуб звичайний (Quercus robur), сосна сибірська, секвоя (Sequqia), евкаліпт. Вони формують потужну кореневу систему. До речі, під дією вітру дерева сильно розкачуються, що часто призводить до розриву коренів і, як наслідок, всихання дерева. Особливо це небезпечно тоді, коли пориви вітру співпадають з амплітудою коливання дерев. Недостатньо сильні вітри можуть обламувати гілки, обривати листя і квіти. Механічні пошкодження рослин значно посилюються у випадку, коли вітер несе дрібні частинки піску та снігу. Вітряно- піщані потоки б'ють листки і пагони, оббивають кору дерев. Особливо потерпають від цього явища ті рослини, які мають широкі листки та малопотужну кору. Вітряні потоки снігу в Арктиці та на високогір'ях повністю знищують ті частини рослин, що не сховані під снігом. Тому в цих умовах формуються фітоценози з низьких форм і видів рослин. На території каменистої пустелі Окулен, яка розташована на захід від озера Іссик-Куль, постійно дмуть вітри з заходу на схід. Всю суху глинисту площу пустелі вкривають дрібні камені. Більша частина рослин, яка тут зростає, схована за камінням з підвітряної сторони. Висота рослин, як правило, не перевищує розмірів каміння. Якщо ж за каменем зростає декілька рослин, то частіше вони розташовані в одну лінію від нього, а висота кожного наступного менша від попереднього.

Вітер може не лише спричиняти механічні пошкодження дерев, але і змінювати їх будову. Вітри, що постійно дмуть в одному напрямі, викликають різні деформації у дерев (рис. 8.1):

• ексцентричний (нерівномірний) приріст стовбурної деревини;

• нахил стовбура під тиском вітру;

• однобокі (прапороподібні) крони.

Зміна форми крони дерев під дією постійних вітрів, що дмуть в одному напрямі

Рис. 8.1. Зміна форми крони дерев під дією постійних вітрів, що дмуть в одному напрямі

Такі явища спостерігаються у дерев, що зростають на морських узбережжях і на гірських вершинах, а також у рослин тундри, пустель і степів. У 50-ті роки минулого століття на Кримських яйлах проводилися досить широкі роботи із їх заліснення. Однак, значних позитивних результатів не було досягнуто. Однією з причин були сильні вітри, які, з одного боку, впливали на фізіологічні процеси, що проходили у рослинах; з другого – дуже сильно деформували крону. Як наслідок, частина насаджень загинула, частина виросли низькоповнотними та низькорослими.

Вітер здатний впливати і на фізіологічні процеси у рослин. Він відносить пари транспіраційної вологи від поверхні листків, приносить більш сухе повітря і збільшує інтенсивність транспірації. Це, в свою чергу, посилює поглинання поживних речовин і води з грунту. Вітер приносить до рослин більшу кількість вуглекислого газу, але процес асиміляції його не збільшується, оскільки досить сильно збільшується транспірація. Тому відбувається обезводнення рослин і навіть загибель від висихання. Навіть такі стійкі до засухи рослини пустель, як саксаули та інші, знижують приріст пагонів в умовах постійних вітрів у 2 – 3 рази.

Опосередкований вплив вітру на рослини проявляється через видування ґрунту з під коріння, засипанням рослин піском, шмагання рослин пагонами інших видів. Дуже велика роль вітру у формуванні снігового покриву, що, в кінцевому результаті, визначає мозаїчне розміщення рослинності. Це дуже чітко простежується в екстремальних умовах високогір'я та тундри, для яких характерні урагани зі швидкістю вітру 15-30 м/сек., а іноді і до 60 м/сек. Але, навіть, у рівнинних умовах, при наявності вираженого мезо- і мікрорельєфу, не лише потужність снігового покриву взимку залежить від переважаючих вітрів, але і склад та продуктивність рослинних угруповань влітку пов'язана з розою вітрів.

Позитивна роль вітру у житті рослин полягає у тому, що він переносить на значні відстані пилок, насіння та інші діаспори.

Анемофілія (від грецьк. anemos – вітер та phileo – дружба, любов, схильність) – пристосування рослин до запилення за допомогою вітру.

Анемохорія (від грецьк. анемо... та choreo – пересуваюся, розповсюджуюсь, йду вперед) – перенесення діаспор повітряними течіями.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ
  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА