ВСТУП

Фітоекологія з основами лісівництва

• за впливом життєдіяльності людини та промисловості.

У ботанічній літературі термін “екологія” вперше у 1895 р. використав відомий датський вчений Є. Вармінг для визначення особливого напрямку досліджень у географії рослин, який вивчає закони поширення останніх на земній кулі. В книзі “Ойкологічна географія рослин” вчений чітко викладає основи екології рослин і формулює її задачі. Він пише: “...вона знайомить нас з тим, яким чином рослини і цілі рослинні угруповання співвідносять свій зовнішній вигляд і свої життєві відправлення з діючими на них зовнішніми факторами, наприклад, кількістю тепла, світла, їжі, води тощо”. Рослинність земної кулі Є. Вармінг розділив на чотири основні екологічні групи:

• гідрофіти – рослини, які пристосовані до життя у воді;

• ксерофіти – рослини, які ростуть на сухих грунтах;

• мезофіти – рослини більш вологих ґрунтів і вологого клімату;

• галофіти – рослини засолених грунтів.

Книжка Є. Вармінга зробила певний поштовх у розробці, питань екології рослин у різних країнах. На той час вже був накопичений значний науковий матеріал на різноманітних рослинних об'єктах – вищих, нижчих, суходільних, водних, гірських, морських рослинах. Вивчалися рослини та їх угрупування у лісах, степах, на луках. Поступово виникла необхідність у систематизації отриманих матеріалів і розробці загальних положень даного напряму екології. Вже у 1910 році на III Ботанічному конгресі у Брюсселі обговорювалася програма екологічних досліджень. На цьому зібранні було поставлено питання про розподіл екології на дві частини: екологію особин та екологію угруповань. За пропозицією швейцарського ботаніка К. Шрьотера екологія особин почала називатися аутекологія (від грецького “аутос” – сам), а екологія угруповань – синекологія (від грецької приставки “син”, що означає “разом”). До речі, такий розподіл був зроблений і зоологами.

В комплексі різноманітних екологічних наук, звичайно, виникла і “екологія рослин” або як зараз її називають “фітоекологія” (від грецького “фітон” – рослина та “логос” – слово, вчення).

Фітоекологія – це наука про взаємовідносини рослин і утворених ними угруповань між собою та навколишнім середовищем.

Як бачимо, дана трактовка досить схожа з визначенням екології, як науки, але стосується рослин і рослинних угруповань.

Об'єкт фітоекології – закономірності функціонування природних і штучних фітоценозів в динамічних екологічних умовах.

Безумовно, що фітоекологія, як наука у системі наук екологічного напряму, повинна була виникнути, адже основна роль серед живих організмів Землі належить рослинам, і не тільки за їх функціональніш призначенням. Скажімо, біомаса тварин на планеті у 10 000 – 100 000 разів менша від біомаси рослин. Основу рослинного покриву складають зелені рослини. Рослинний покрив (разом з тваринами, які від нього залежать) виконує колосальну роботу. Так, організми в процесі обміну приводять у рух і переміщують щорічно величезну кількість газів, яка у декілька разів перевищує масу атмосфери (остання складає 6 -10і3 т). Сучасний склад атмосфери – це результат життєдіяльності рослин. Вважається, що сучасні викопні запаси енергії (вугілля, газ, нафта тощо) утворилися як результат роботи рослин з акумуляції енергії Сонця. Сучасний стан біосфери – це наслідок поступової дії рослин на неживу природу. Так, В. І. Вернадський приблизно визначив, що кількість енергії, яка накопичена живою речовиною і перетворена у потенційну енергію органічних сполук складає 1013 ккал. В цілому біологічна маса зелених рослин суші Землі становить 2,4 • 1012 т або 99,2 % від маси всіх організмів (табл. 1). У світовому океані цей відсоток значно менший – 6,3 % (Базилевич, Родін, Розова, 1971).

Таблиця 1.1

Біомаса організмів Землі

(за Η. М. Базилевичем та іниі., 1971)

СередовищеГрупа організмівМаса, 1012тСпіввідношення, (%) :
КонтинентиЗелені рослини2,4099,2
Тварини і мікроорганізми0,020,8
Всього2.42100,0
ОкеаниЗелені рослини0,00026,3
Тварини і мікроорганізми0,003093,7
Всього0,0032100,0
Біомаса організмів Землі2,4232

Зелений покрив нашої планети здійснює просто титанічну роботу: щорічно рослинами засвоюється близько 200 млрд, тон карбону, при цьому утворюється майже 400 млрд, тон органічної маси. Ця робота оцінюється через поняття біологічної продуктивності.

Продуктивність біологічна – загальна кількість органічної речовини (біомаси), яка виробляється популяцією або угрупованням за одиницю часу на одиниці площі.

В залежності від того, які енергетичні перетворення відбуваються, розрізняють продуктивність:

• первинну (біомаса, яка виробляється автотрофними рослинами в процесі фотосинтезу та хемосинтезу за одиницю часу на одиниці площі);

• вторинну (біомаса, яка виробляється гетеротрофними організмами за одиницю часу на одиниці площі).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП
  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА