Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

Фітоекологія з основами лісівництва

На відміну від тепла, світла, вологості, грунту, рельєф, сам по собі, не виступає як прямий екологічний фактор. Але його характер, певною мірою, визначає дію абіотичних факторів та впливає на умови життя рослин. В залежності від масштабу та деталізації розрізняють декілька форм рельєфу:

• макрорельєф (гори, низини, міжгір'я та западини):

• мезорельєф (степові блюдця, карстові западини, яри, байраки, дюни, бугри);

• мікрорельєф (ями, дрібні западини, пристовбурні підняття, купини).

Кожна з цих форм відіграє певну роль у формуванні комплексу екологічних факторів для рослин.

Макрорельєф

Найсуттєвіший вплив на формування рослинних угрупувань має макрорельєф. Як приклад, можна згадати вертикальну зональність у горах, де кожні 100 м підйому супроводжуються зниженням температури в середньому на 0,5 °С. Температурний градієнт може коливатися в залежності від особливостей гір та пори року. Для Кавказького хребта він становить 0,48 °С, для Альп – 0,51 °С, для гір Каліфорнії – 0,75 °С. Температурний градієнт літнього періоду більший зимового (табл. 7.1). З висотою знижується середня температура, зростає добовий перепад температур, збільшується кількість опадів, швидкість вітру та інтенсивність сонячної радіації, знижується тиск. Завдяки цьому, у гірській місцевості, по мірі підйому, спостерігається вертикальна зональність розподілу рослинності, яка відповідає зміні зон по широті від екватора до полюсу (рис. 7.1).

Таблиця 7.1

Зміна температурного градієнту в залежності від пори року

(за В. З. Гулісашвілі, 1956)

Місце спостереженняВеличина градієнта у градусах
зимавесналітоосіньсереднє
Кавказький хребет0,510,450,530,460,49
Гірський масив Гарц0,430,670,700,510,58
Східні Альпи (північні схили)0,340,600,620,470,51
Гора Етна0,590,610,650,630,62
Північно-Західна Індія0,470,640,570,590,57
Скелясті гори (Північна Америка)0,550,710,690,590,64

Вертикальна та широтна тональність рослинності

Рис. 7.1. Вертикальна та широтна тональність рослинності

Типовим прикладом вертикальної зональності рослинності є найвищі на планеті Гімалайські гори. Вони відрізняються різноманітністю та багатством рослинних поясів:

• від підніжжя гір в Індостані до висоти 1000 м по південному схилу піднімаються вологі тропіки з величезними вічнозеленими фікусами, численними великими деревами, на яких поселяються різноманітні епіфітні орхідеї та папороті. Стовбури дерев перевиті ліанами. Поряд зростають бамбук і гігантські трави (до 3 – 4 м заввишки);

• другий субтропічний пояс вічнозелених лісів розташований на висоті 1000-2000 м і сформований субтропічними хвойними, пальмами, мімозовими тощо;

• третій пояс розташований на висоті 2000 – 2800 м, його складають вічнозелені дуби, волоський горіх, гімалайський кедр тощо;

• четвертий пояс, що простягається до висоти 3500 м, складається з ялиці Вебіана, сосни звичайної та інших бореальних хвойних порід;

• п'ятий пояс складається з чагарників, найпоширенішими з яких є рододендрони;

• шостий пояс формують високогірні луки бореального типу;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ
  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА