Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

Фітоекологія з основами лісівництва

Екологічні фактори, які впливають на живі організми, їх угруповання та на саме середовище, досить різноманітні. Іноді їх штучно поділяють на головні та другорядні. Це не зовсім вірно, оскільки в певних умовах, на перший погляд другорядний фактор стає головним, і навіть таким, що лімітує. В останньому випадку екологічний фактор може перешкоджати більшому поширенню виду, обмежувати його чисельність на певній території чи скорочувати ареал тощо. Але, без сумніву, для рослинних угруповань провідними екологічними факторами є кліматичні. Серед кліматичних факторів чільне місце посідає світло, оскільки без нього неможливий фотосинтез, який забезпечує первинну продуктивність зелених рослин. Таким чином, характер і кількість сонячної радіації, що надходить на поверхню Землі, буде впливати на розвиток рослин та їх поширення.

Фотосинтез (від гр. photos – світло та synhesis – з'єднання, складання) – утворення з простих неорганічних сполук (наприклад, вуглекислого газу і води) складних органічних речовин зеленими рослинами, водоростями та деякими бактеріями з використанням енергії сонячного світла, яка поглинається хлорофілом та іншими фотосинтетично активними пігментами.

Очевидно, що фотосинтез, який є фотохімічною реакцією і спостерігається тільки при наявності світла, буде залежати від його кількості та якості. Крім того, фактор світла може й іншими шляхами впливати на структуру, ріст і виживання окремих рослин та рослинних угруповань. Велике значення в розвитку окремих рослин та у формуванні видового складу рослинного угруповання має відносна тривалість денного та нічного часу. Нарешті, саме сонячна радіація визначає термічні умови існування рослинного організму, що впливає на поширення та зростання рослин, формування фітоценозів як безпосередньо, так і опосередковано, через визначення інтенсивності та напрямків повітряних потоків (вітру).

Характеристика сонячної радіації

Сонце – це єдина зірка нашої Сонячної системи, яка належить до жовтих карликів спектрального класу G2V. Температура поверхні Сонця близько 6000°С, а центральної його частини – 14000- 18000 тис.°С. Завдяки термоядерним процесам, які у ньому проходять, Сонце випромінює у космічний простір електромагнітне і корпускулярне випромінювання, яке має різноманітний склад та різні фізичні характеристики. Щорічно на поверхню Землі надходить від Сонця біля 5,338•1024 Дж (1,275•1024 кал) променевої енергії. Повна кількість енергії, яка випромінюється світилом за одну хвилину, складає 22,257 • 1027 Дж (5,316•1027 кал). Лише одна двомільярдна частина цієї енергії досягає межі земної атмосфери. Вона частково витрачається на нагрівання атмосфери, суші та океанів, а близько третини – розсіюється. Але навіть тієї відносно незначної частини енергії сонячної радіації виявляється достатньо для функціонування такої відкритої енергетичної системи, якою є біосфера.

Електромагнітне випромінювання, яке досягає поверхні Землі, має різний спектральний склад:

• інфрачервоне випромінювання – 46,5 %;

• видиме світло – 46,8 %;

• ультрафіолетове випромінювання – 6,7 %.

Видима частина спектра розділяється на вісім частин (табл.3.1). Саме частина видимого спектру забезпечує протікання фотосинтезу. Лише 0,1 – 0,2 % променевої енергії, що надходить до Землі від Сонця, використовується зеленими рослинами.

Таблиця 3.1

Довжина хвиль видимої частини спектру сонячної радіації

КолірІнтервал довжини хвилі, мкмТипова довжина хвилі, мкм
Фіолетовий0,390 – 0,4550,430
Синій0,456 – 0,4850,470
Блакитний0,486 – 0,5050,495
Зелений0,506-0,5500,530
Жовто-зелений0,551 -0,5750,560
Жовтий0,576 – 0,5850,580
Помаранчевий0,586-0,6200,600
Червоний0,621-0,7500,640

Довжина хвилі вимірюється:

• 1 нм (нанометр, мілімікрон) = 10-9 метра;

• 1 мкм (мікрометр, мікрон) = 10-6 метра.

Для рослин важливим є помаранчево-червоне (650 – 680 нм) і синьо-фіолетове (400 – 500 нм) світло. Значно менше поглинаються жовто-зелені промені (500 – 600 нм) і майже не поглинаються інфрачервоні. Лише частина інфрачервоних променів (довжина хвиль понад 760 нм) приймає участь в теплообміні рослин, який відбувається шляхом поглинання рослинною води. При високих температурах це спричиняє перегрів рослин. Ультрафіолетові промені (довжина хвиль – менше 390 нм) згубні для живих організмів, вони частково затримуються озоновим шаром атмосфери (рис. 3. 1). Та частина ультрафіолетових променів, яка доходить до поверхні Землі, може стимулювати ріст і розмноження клітин, синтез високоактивних біологічних сполук, збільшує стійкість рослин, підвищує вміст в них вітамінів, антибіотиків тощо.

Довжина хвиль сонячної і земної радіації та ширина спектрів

Рис. 3.1. Довжина хвиль сонячної і земної радіації та ширина спектрів

(за Reifsnyder, Lull, 1965)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР
  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА