Сучасне виробництво пов'язане з великими фізичним і нервовим навантаженням на людину. Для відновлення її сил і працездатності необхідно, насамперед, безпосереднє спілкування з природою.
Рекреація (від лат. recreation – відновлення) – це система заходів, направлених на відновлення фізичних, духовних і нервово-психічних сил людини, що здійснюється у вільний від роботи час у природному середовищі.
Рекреація розглядається як один з антропогенних факторів впливу на природу, зокрема на рослинність, який призводить до її зміни. Нині в країнах з високою щільністю населення інтенсивність рекреації різко зросла, відповідно, збільшився антропогенний вплив на природні біогеоценози, особливо на лісові та берегові.
Однією з основних причин зникнення деяких видів рослин та розпаду існуючих угруповань є зміна водно-фізичних властивостей грунту, зумовлених рекреаційними навантаженнями. Внаслідок пересування значної кількості людей спостерігається порушення структури ґрунту. Він ущільнюється, збільшується його об'ємна вага на глибину від 5–10 до 30 см. Відповідно, зменшується шпаруватість грунту, проникливість для повітря, капілярна вологоємність, змінюється тепловий режим. Через зниження водопроникності опади не надходять у нижні шари, заселені коренями рослин. У лісових фітоценозах порушується структура лісової підстилки, зменшується її потужність, в подальшому, знижується вміст гумусу у ґрунті. При нестачі вологи ущільнені грунти ще більше висихають. В заплавних лісах, навпаки, спостерігається заболочування. Особливо змінюються грунтові умови на стежках, де повністю знищується вся рослинність, пошкоджуються корені деревних порід. Під впливом рекреаційних навантажень починається деградація фунтів.
Деградація грунту – це поступове погіршення його властивостей під впливом змін умов грунтоутворення в результаті природних причин або діяльності людини, яке супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням родючості.
Найбільшого впливу від рекреаційних навантажень зазнають нижні горизонти рослинності – трав'янисті види, мохи та лишайники. У старих ялинових насадженнях першочергово пошкоджуються трав'янисті види та чагарнички, а у широколистяних лісах найперше зникають ранньовесняні види та ті, що квітнуть влітку. Незважаючи на те, що лісові трави складають невелику частку у загальній фітомасі лісового фітоценозу, їх зникнення може призвести до серйозних наслідків. Так, у непорушеному листяному лісі щорічно з трав'янистими видами, що відмирають, до грунту повертається значна кількість мінеральних речовин, наприклад, у дубовому – близько 75 % всього калію та 33 % всього нітрогену. Зникнення трав'янистих видів призводить до порушення біогеохімічних циклів, створення умов нестачі мінерального живлення для деревних порід. На основі вивчення процесів деградації лісових екосистем, під дією рекреаційних навантажень, розроблені численні узагальнюючі схеми, які відрізняються лише за глибиною вивченості явища (рис. 10.9).
Стійкість лісових та інших природних комплексів до рекреаційних навантажень залежить від багатьох природних факторів:
• крутизни схилів:
• грунтового покриву та ступеню його ерозії;
• складу і віку насаджень;
• вологості;
• місцезнаходження тощо.
Рис. 10.9. Схема взаємопов'язаних процесів, що відбуваються при рекреаційній деградації лісових екосистем
Для лісових екосистем розроблені п'ятибальні шкали (для гірських і для рівнинних умов) визначення їх стійкості до рекреаційних навантажень, в основу якої покладені біологічні властивості деревних порід та екологічні умови їх зростання (табл. 10.4). Таблиці складені таким чином, що б всім ділянкам, що мають однакову ступінь стійкості, відповідало однакове екологічно допустиме навантаження. До ділянок з обмеженим рекреаційним використанням відносять сінокоси, пасовища, прогалини, що плануються для рекультивації. До ділянок з особливим режимом ведення господарства – незімкнуті лісові культури, лісонасінневі ділянки, плантації, тощо.
Наслідком рекреаційних навантажень є зменшення природного поновлення всіх видів, що зростають на даній території. У лісових фітоценозах, крім того, зменшується інтенсивність росту і відмирання частини або всіх дерев. Ці явища визначаються стадіями рекреаційної дигресії.
Рекреаційна дигресія – зміна рослинності на територіях, що зазнали впливу людини.
Ступінь дигресії природного середовища знаходиться у прямій залежності від рекреаційних навантажень, а основною її причиною є витоптування, що має безпосередній або опосередкований вплив. Стадію рекреаційної дигресії визначають в залежності від ступеня порушення природного середовища (табл. 10.5).
Розрізняють п'ять стадій дигресії, кожна з яких характеризується ступенем деградації рослинного угруповання та коефіцієнтом рекреації. При останній, п'ятій, стадії відновлення існуючого фітоценозу стає неможливим.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рекреаційні навантаження“ на сторінці 1. Приємного читання.
