Температурні інтервали, при яких можливий ріст і розвиток рослин, надзвичайно широкі. Рослини різних систематичних та, головне, екологічних груп пристосувалися до досить широкої амплітуди мінімальних температур. У рослин південних районів ростові процеси починаються при температурах, вищих, ніж у рослин, які призвичаїлися до життя у північних районах. Наприклад, гарбуз, бавовник, рис починають активно рости лише при температурі +12 – +14°С. Корені ж гороху виявляють ознаки росту вже при температурі –2°С. Деякі рослини успішно ростуть і розвиваються при низьких температурах. До них, крім частини нижчих рослин (деякі водорості, лишайники), належать високогірні і полярні вищі рослини. їм властивий дуже низький рівень інтенсивності ростових процесів, у результаті чого ці рослини виростають карликовими.
По відношенню до температури, як екологічного фактору, рослини можна поділити на дві групи:
• термофільні або термофіти (від грецьк. therme – тепло) – теплолюбні рослини, які ростуть і розвиваються при відносно високих температурах;
• фригофільні або кріофіти (від грецьк. kryos – холод) – рослини, що ростуть при більш низьких температурах.
Серед останніх виділяються рослини, які здатні рости і розвиватися при дуже низьких температурах, близьких до 0 °С – психрофіти.
Психрофіти (від грец. psyhros – холодний) – це вищі і нижчі рослини, які можуть рости і розвиватись на вологих та холодних грунтах.
Справжні термофіти – це рослини, що зростають у тропічних зонах. Вони гинуть вже при температурі 0°С. Багато представників термофітів добре переносять надвисокі температури (наприклад, верблюжа колючка – до +70°С, синьо-зелені водорості – до +75°С). Але переважна більшість рослин належить до групи помірних термофітів. Вони переносять незначне зниження температури і починають рости при температурі, вищій від 0°С. До типових кріофітів належать високогірні та полярні рослини. Вони характеризуються дуже низьким рівнем інтенсивності ростових процесів, наслідком чого є низькорослість. Психрофіти пристосувалися до тривалої зими, короткого вегетаційного періоду, низької температури повітря і ґрунту, сильних вітрів, які висушують грунт влітку та ущільнюють сніг взимку тощо. До психрофітів відносяться деякі водорості і лишайники, з вищих рослин – дріада, кедровий сланник, рододендрон камчатський та деякі інші. Психрофіти разом з кріофітами утворюють рослинний покрив тундри, альпійських лук, високогірних пустель.
Дослідники встановили, що численні фізіологічні процеси, які протікають у рослин, залежать від трьох значень температурних величин:
• мінімальної,
• оптимальної,
• максимальної.
При мінімальній температурі той чи інший процес розпочинається, при оптимальній він проходить найбільш інтенсивно, а при максимальній – припиняється.
Значення мінімуму, оптимуму і максимуму температур називають температурними кардинальними точками росту.
Значення мінімальної температури для розвитку та росту рослин важливе для характеристики холодостійкості. Для цього використовують поняття “температурний мінімум”, Температурний мінімум – це температура, при якій ріст рослин припиняється.
Для великої групи сільськогосподарських культур величина температурного мінімуму складає +4°С. Холодостійкі сільськогосподарські рослини (рапс, буряки, капуста) без помітних пошкоджень і зниження врожайності витримують температуру від 0 до +5°С. У нехолодостійких рослин (огірки, квасоля, кукурудза, бавовник) температурний мінімум значно вищий, ніж у холодостійких. У цих рослин в умовах низьких позитивних температур настають різноманітні порушення обміну речовин, знижується врожайність, а при тривалому перебуванні в таких умовах рослини можуть загинути.
У більшості рослин найкраще ростові процеси проходять при температурах від +20°С до +30°С (оптимум температури). Але цей показник також дуже відносний. Загалом, по відношенню до температури як екологічного фактору рослини поділяються на дві умовні групи: термофіти (від грецьк. therme – тепло) – теплолюбні та кріофіти (від грецьк. kryos – холод) – холодолюбні. Температурний оптимум у термофітів вищий, ніж у кріофітів.
Відрізняються також максимальні температурні умови розвитку різних рослин. Так, наприклад, температурний максимум для гарбуза, кукурудзи і квасолі настає приблизно при +46°С, для льону – в межах від +39°С до +40°С, а для клена звичайного – при +26°С. Рослини тропічного поясу не здатні витримувати зниження температури до +10 – +12°С.
Таким чином, для вищих рослин характерна значна варіабельність температурних кардинальних точок росту. Ще значніші коливання мінімум, оптимум і максимум температур, при яких можливий розвиток, у представників нижчих рослин та прокаріотів. Наприклад, термофільні бактерії мають температурний оптимум в межах +60 – +75°С, а максимальні температури, які обмежують їх ріст, можуть сягати +88°С. Ціанобактерії існують в гарячих джерелах гейзерів при температурі +85 °С.
Для прогнозування протікання фізіологічних процесів та фенологічних фаз необхідно оцінювати кількість тепла, яку отримують рослини. Для цього використовують показники “сума активних температур” та “сума ефективних температур”. Вони розраховуються шляхом сумування середньодобових температур повітря протягом вегетації, починаючи з того часу, коли така температура перевищує, відповідно, +5°С та +10°С. Між сумою активних (ефективних) температур та фізіологічними процесами і фенологічними фазами існує тісний зв'язок, тому дані показники можна використовувати для прогнозування швидкості розвитку рослин. Але у випадку дуже швидкого зростання температури повітря між сумою активних (ефективних) температур та розвитком рослин виникає невідповідність, пов'язана з тим, що розвиток рослин в занадто жарких умовах уповільнюється. На основі фенологічних спостережень видатний російський вчений Г. Ф. Морозов розробив шкалу, за якою оцінив відношення деревних рослин до тепла (від найбільш теплолюбних):
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Значення тепла в житті рослин“ на сторінці 1. Приємного читання.
