Фотоперіодизм

Фітоекологія з основами лісівництва

На рослини впливають не тільки сила та якість світла, але і тривалість та періодичність освітлення. Цілком очевидно, що кількість світла періодично змінюється в залежності від зміни пори року та протягом доби. З такими періодичними змінами пов'язані сезонний і добовий ритми активності рослин.

Відомо, що рослини, у відповідності до сезону, проходять різні фази розвитку – фенологічні фази, що приурочені до певних фенологічних дат. Основоположником фенології вважають

Р. Реомюра, який в 1735 р. встановив залежність розвитку рослин від сезонних змін. При фенологічних дослідженнях реєструють настання таких фенофаз, як набухання та розкриття бруньок, початок та закінчення цвітіння, повне дозрівання плодів тощо. Ці спостереження мають велике практичне значення, тому ще в 1748 р. К. Лінней запропонував створити систему фенологічних спостережних пунктів. Фенологічні зміни рослин – це результат дії комплексу метеорологічних умов, серед яких чільне місце посідають умови освітлення. Експериментально встановлено, що для досягнення тієї чи іншої фенологічної дати кожному виду рослин необхідна певна кількість сонячної радіації (рис. 3.10).

Для означення впливу на розвиток рослин змін освітлення протягом доби У. У. Гарнером і X. А. Аллардом (1920, 1932) було запропоновано термін “фотоперіодизм”.

Фотоперіодизм (від грец. photos – світло та periodos – кругообертання, обхід) – це реакція рослин на співвідношення тривалості дня і ночі, що відображається на процесах росту і розвитку та пов'язана з пристосуванням рослин в онтогенезі до сезонних змін зовнішніх умов.

Значення сумарної освітленості, необхідне для досягнення фази плодоношення для рослин різних видів

Рис. 3.10. Значення сумарної освітленості, необхідне для досягнення фази плодоношення для рослин різних видів

У. У. Гарнер і X. А. Аллард виконали величезну кількість досліджень, які показали, що вегетативний розвиток і початок процесів плодоношення значно залежать від відносної тривалості дня і ночі. Але ще Ч. Дарвін (1880), досліджуючи рухи рослин, встановив, що вплив зовнішнього фактора (при фототропізмі – світла) викликає подразнення в точках росту, а реакція (згинання пагона) виникає нижче – в зоні розтягання. Дослідження багатьох вчених, зокрема О. Г. Шенкеля (1904, 1928), свідчать про те, що тропізми залежать не лише від ростових речовин. Встановлено, що під впливом світла відбувається нерівномірний розподіл цитоплазми. Це призводить до інтенсифікації фізіологічних процесів в певній частині клітини, до якої інтенсивніше надходять ростові речовини, які викликають її розтягання. Крім нерівномірного розподілу цитоплазми, існують й інші фактори, що дозволяють рослинам розвиватися у напрямі кращого освітлення.

Дослідниками встановлено, що сезонна ритмічність життєвих процесів рослин визначається поступовим скороченням світлої частини доби восени та збільшенням навесні. У відповідності до цього організми виробили механізм реагування на фотоперіоди (тривалість дня) та ніктоперіоди (тривалість ночі). У процесі філогенезу рослини пристосувалися до певної тривалості дня і ночі в межах свого ареалу. Ця властивість закріплена спадково. Зменшення довжини світлого дня (фотоперіоду) наприкінці літа призводить до зменшення інтенсивності росту рослин, стимулює відкладення запасних поживних речовин і перехід до стану покою. Збільшення фотоперіоду в кінці зими – на початку весни, визначає терміни цвітіння рослин (вільхи, ліщини, мати-і-мачухи тощо).

Відомо, що тривалість щоденного освітлення змінюється в залежності від географічної широти місцевості і сезону року (табл. 3.8). На півдні літом світлові дні більш коротші, ніж на півночі. Тому розрізняють два типи фотоперіодизму:

• короткоденний;

• довгоденний.

Таблиця 3.8.

Залежність фотоперіоду від сезону року і географічної широти

МісяцьТривалість освітлення (години і хвилини) на широті (град.)
0°30°50°70°
Січень12,5411,199,495,44
Березень12,5112,4812,5713,36
Червень12,5315,0217,5024,00
Вересень12,5013,0213,4615,38
Грудень12,5310.099,264,16

За спадково-стійкою фотоперіодичною реакцією на фазу цвітіння рослини розділяють (Шульгін, 1973) на декілька груп:

• нейтральні рослини, розвиток яких йде практично однаково при будь-якій довжині дня;

• короткоденні рослини, розвиток яких затримується при подовжені (понад 10-12 год.) дня і скороченні ночі;

• довгоденні рослини, розвиток яких проходить найбільш швидко при 22 – 24-годинному дні і затримується із скороченням дня і збільшенням ночі.

Крім того, виділяють ще декілька проміжних груп:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фотоперіодизм“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм
  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА