На рослини впливають не тільки сила та якість світла, але і тривалість та періодичність освітлення. Цілком очевидно, що кількість світла періодично змінюється в залежності від зміни пори року та протягом доби. З такими періодичними змінами пов'язані сезонний і добовий ритми активності рослин.
Відомо, що рослини, у відповідності до сезону, проходять різні фази розвитку – фенологічні фази, що приурочені до певних фенологічних дат. Основоположником фенології вважають
Р. Реомюра, який в 1735 р. встановив залежність розвитку рослин від сезонних змін. При фенологічних дослідженнях реєструють настання таких фенофаз, як набухання та розкриття бруньок, початок та закінчення цвітіння, повне дозрівання плодів тощо. Ці спостереження мають велике практичне значення, тому ще в 1748 р. К. Лінней запропонував створити систему фенологічних спостережних пунктів. Фенологічні зміни рослин – це результат дії комплексу метеорологічних умов, серед яких чільне місце посідають умови освітлення. Експериментально встановлено, що для досягнення тієї чи іншої фенологічної дати кожному виду рослин необхідна певна кількість сонячної радіації (рис. 3.10).
Для означення впливу на розвиток рослин змін освітлення протягом доби У. У. Гарнером і X. А. Аллардом (1920, 1932) було запропоновано термін “фотоперіодизм”.
Фотоперіодизм (від грец. photos – світло та periodos – кругообертання, обхід) – це реакція рослин на співвідношення тривалості дня і ночі, що відображається на процесах росту і розвитку та пов'язана з пристосуванням рослин в онтогенезі до сезонних змін зовнішніх умов.
Рис. 3.10. Значення сумарної освітленості, необхідне для досягнення фази плодоношення для рослин різних видів
У. У. Гарнер і X. А. Аллард виконали величезну кількість досліджень, які показали, що вегетативний розвиток і початок процесів плодоношення значно залежать від відносної тривалості дня і ночі. Але ще Ч. Дарвін (1880), досліджуючи рухи рослин, встановив, що вплив зовнішнього фактора (при фототропізмі – світла) викликає подразнення в точках росту, а реакція (згинання пагона) виникає нижче – в зоні розтягання. Дослідження багатьох вчених, зокрема О. Г. Шенкеля (1904, 1928), свідчать про те, що тропізми залежать не лише від ростових речовин. Встановлено, що під впливом світла відбувається нерівномірний розподіл цитоплазми. Це призводить до інтенсифікації фізіологічних процесів в певній частині клітини, до якої інтенсивніше надходять ростові речовини, які викликають її розтягання. Крім нерівномірного розподілу цитоплазми, існують й інші фактори, що дозволяють рослинам розвиватися у напрямі кращого освітлення.
Дослідниками встановлено, що сезонна ритмічність життєвих процесів рослин визначається поступовим скороченням світлої частини доби восени та збільшенням навесні. У відповідності до цього організми виробили механізм реагування на фотоперіоди (тривалість дня) та ніктоперіоди (тривалість ночі). У процесі філогенезу рослини пристосувалися до певної тривалості дня і ночі в межах свого ареалу. Ця властивість закріплена спадково. Зменшення довжини світлого дня (фотоперіоду) наприкінці літа призводить до зменшення інтенсивності росту рослин, стимулює відкладення запасних поживних речовин і перехід до стану покою. Збільшення фотоперіоду в кінці зими – на початку весни, визначає терміни цвітіння рослин (вільхи, ліщини, мати-і-мачухи тощо).
Відомо, що тривалість щоденного освітлення змінюється в залежності від географічної широти місцевості і сезону року (табл. 3.8). На півдні літом світлові дні більш коротші, ніж на півночі. Тому розрізняють два типи фотоперіодизму:
• короткоденний;
• довгоденний.
Таблиця 3.8.
Залежність фотоперіоду від сезону року і географічної широти
| 0° | 30° | 50° | 70° | |
| Січень | 12,54 | 11,19 | 9,49 | 5,44 |
| Березень | 12,51 | 12,48 | 12,57 | 13,36 |
| Червень | 12,53 | 15,02 | 17,50 | 24,00 |
| Вересень | 12,50 | 13,02 | 13,46 | 15,38 |
| Грудень | 12,53 | 10.09 | 9,26 | 4,16 |
За спадково-стійкою фотоперіодичною реакцією на фазу цвітіння рослини розділяють (Шульгін, 1973) на декілька груп:
• нейтральні рослини, розвиток яких йде практично однаково при будь-якій довжині дня;
• короткоденні рослини, розвиток яких затримується при подовжені (понад 10-12 год.) дня і скороченні ночі;
• довгоденні рослини, розвиток яких проходить найбільш швидко при 22 – 24-годинному дні і затримується із скороченням дня і збільшенням ночі.
Крім того, виділяють ще декілька проміжних груп:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фотоперіодизм“ на сторінці 1. Приємного читання.
