Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

Фітоекологія з основами лісівництва

В земній корі міститься близько 100 хімічних елементів, а в клітинах виявлено біля 70, але лише 24 з них необхідні для життя і зустрічаються в живих організмах постійно. Основні з них – це карбон, гідроген, оксиген, нітроген, сульфур, фосфор, калій, натрій, магній, кальцій та хлор. Вміст макроелементів коливається в межах від 70 % (гідроген) до 0,04 % (фосфор). Крім того, всім організмам в незначних кількостях потрібні мікроелементи (вміст від 0,001 % до 0,00001 %) та ультрамікроелементи (вміст не більше 0,000001 %). До перших відносяться марганець, ферум, кобальт, алюміній, молібден, бор та інші. До других – уран, меркурій, хром, селен та інші. Всі ці хімічні елементи, за виключенням карбону, гідрогену і оксигену, зелені рослини отримують з грунту і води у вигляді мінеральних речовин (рис. 6. 3). Вони поглинаються рослинами у формі окремих катіонів та аніонів. У зв'язку з тим, що концентрація поживних речовин у грунті невелика, рослини розвивають величезну кореневу систему. Грунти відрізняються концентрацією елементів мінерального живлення. Деякі з них зазвичай містяться у достатніх дія рослин концентраціях (наприклад, ферум, алюміній), вміст інших може бути недостатнім для задоволення потреб рослин (найчастіше це нітроген, фосфор, калій, деякі мікроелементи). Ґрунти, які містять достатню кількість елементів мінерального живлення, вважаються багатими, а ті, де їх кількість обмежена – бідними. По відношенню до загального забезпечення грунту необхідними елементами живлення рослини поділяються на (табл. 6. 2):

• евтрофні – зростають на багатих Грунтах;

• оліготрофні – зростають на бідних грунтах;

• мезотрофні – зростають на відносно бідних і відносно багатих ґрунтах.

Роль, яку відіграють окремі хімічні елементи в житті рослин, досить різноманітна. Охарактеризуємо незамінні елементи на прикладі нітрогену, фосфору і калію, макроелементи – на прикладі магнію і кальцію, мікроелементи – алюмінію та феруму.

Нітрогену в земній корі досить мало – 0,04 % від маси. В грунтах, в залежності від генезису, міститься від 0,02 до 0,5 % загального нітрогену, накопиченого, головним чином, завдяки діяльності мікроорганізмів і рослин. Концентрація нітрогену корелює з кількістю гумусу: чим більше у ґрунті гумусу, тим більше нітрогену. В процесі мінералізації органічних речовин нітроген стає доступним для рослин. При гідролізі білків утворюються вільні амінокислоти, які в подальшому дезамінуються з утворенням аміаку. Останній або поглинається рослинами, або окисляється до нітратів і нітритів (HNO3, HNO2)• Найбідніші на нітроген піщані та супіщані грунти. Нітроген відіграє надзвичайну роль в житті рослин, оскільки входять до складу амінокислот, нуклеотидів, вітамінів групи В тощо. Ферменти та хлорофіл – це білки. При нестачі нітрогену у рослин з'являються ознаки “голодного склерозу” (лейноморфозу). Частково вони нагадують ксероморфізм – дрібне листя, дрібноклітинні тканини, потовщені клітинні стінки тощо. Нітроген засвоюється рослинами в окисленій (нітрати, нітрити) і відновленій (амоній) формах, частково у вигляді органічних сполук (аспарагін та деякі інші амінокислоти). Рослини по різному реагують на відмінності в концентрації нітрогену в грунті. Рослини, вибагливі до вмісту нітрогену в грунті, називаються нітрофілами (малина, бузина червона, чистотіл, кропива). Рослин, які б були інертні до нітрогену, або тих, що не переносять його надлишку, у природі не існує (нітрофоби – відсутні). Але надмірне внесення азотних добрив може привести до загибелі рослин – “вигорання”.

Форма, в якій рослини споживають мінеральні речовини з ґрунту

Рис. 6.3. Форма, в якій рослини споживають мінеральні речовини з ґрунту

(за Μ. М. Мусієнком, 2006)

Таблиця 6.2

Рослини-індикатори багатства грунту

Групи рослинВиди
ОліготрофиСосна, береза, зелені мохи, брусниця, верес, зимолюбка зонтична, зіновать
МезотрофиДуб, горобина, орляк, вузьколиста медунка, буквиця
ЕвтрофиЯсен, ільмові, клени, ліщина, копитняк, темна медунка, яглиця, зірочник

Вміст фосфору в земній корі відносно невеликий – 0,10% від маси. У ґрунті він міститься як в органічній, так і мінеральній формі. В органічній частині грунту вміст фосфору, в перерахунку на Р2О5, майже в 10 раз більший, ніж у кристалічних гірських породах. Фосфорні сполуки стають доступними для рослин після розкладання гумусу, в результаті діяльності фосфоробактерій та інших мікроорганізмів, в процесі малого біологічного кругообігу речовин. Встановлено також, що деякі мікроорганізми ризосфери сприяють розчиненню апатиту. При переході від чорноземів до підзолистих грунтів вміст фосфору зменшується. У глинистих грунтах його міститься дещо більше. Не зважаючи на те, що фосфор міститься у всіх грунтах, його доступність для рослин незначна. Фосфати у ґрунті представлені різними солями натрію, калію, амонію, кальцію, магнію, феруму, алюмінію, а також у складі органічних сполук. Найбільш розчинними є фосфати натрію і калію, а також кислі фосфати кальцію та магнію. На сильнокислих ґрунтах фосфор закріплюється ферумом і алюмінієм, а на карбонатних – кальцієм і магнієм. Фосфор – це один з біогенних елементів. Він входить до складу нуклеїнових кислот і фосфоліпідів, фосфопротеїдів і вітамінів. З фосфатами пов'язане перетворення енергії, а відповідно, і весь метаболізм в живих системах. Доступний фосфор грунту прискорює розвиток рослин, тому його потреба зростає на початку їх розвитку і в кінці дозрівання. Рослини засвоюють фосфор у формі солей ортофосфорної кислоти і, частково, з органічних сполук (фітин).

Калій досить розповсюджений у земній корі – його вміст становить 2,41 % від маси. Цей хімічний елемент зустрічається в багатьох мінералах, але його доступність для рослин незначна. У грунті калій знаходиться в різних органічних і мінеральних сполуках, як у доступній (розчинні солі), так і в недоступній (фіксованій) формі. Значна його кількість міститься в обмінній формі, оскільки знаходиться в складі грунтового поглинаючого комплексу. Рослинами засвоюється у вигляді катіонів. Більше всього калію зустрічається в сіроземах, чорноземах, а найменше – в опідзолених ґрунтах. Значення калію для рослин, як і для інших живих організмів, величезне. В золі деяких рослин, наприклад, картоплі, вміст калію сягає 50 %. Нестача калію у грунті викликає у рослин скручування чи зморщування листків, появу на них багряних плям, призупинення розвитку генеративних органів, відмирання периферійних листків.

Магній – це досить поширений у земній корі хімічний елемент (2,35 % від маси). Відомо понад 100 мінералів, до складу яких входить магній. В грунті зустрічається у вигляді хлоридів, сульфатів, карбонатів, алюмосилікатів. Магній приймає активну участь у грунтоутворюючих процесах, засвоюється рослинами у вигляді катіонів. Магнію в рослинах значно менше, ніж нітрогену, фосфору і калію (Ν, Р, К), але він є завжди, адже входить до складу хлорофілу. Крім того, він присутній у фітині, пектинах. Магній активує багато ферментів, стимулює надходження і засвоєння рослинами фосфору з грунту. Разом з кальцієм і манганом, він забезпечує стабільність структури хромосом в клітинах. Магній підвищує захисні реакції рослин (наприклад, засухостійкість). Нестача магнію приводить до затримки формування генеративних органів рослин.

Кальцій – за поширеністю в земній корі посідає п'яте місце (після оксигену, силіцію, алюмінію та феруму). Його вміст сягає 3,38 % від маси. З мінералів і гірських порід, які містять кальцій, найпоширенішими є крейда, вапняки, мармур, гіпс. Багато кальцію і в кристалічних породах, наприклад, в гранітах. В грунтах кальцій знаходиться у різних формах:

• прості солі (СаСl2, СаСО3, CaSO4, Са(NO3)2, Са3(РO4)2);

• обмінний кальцій (особливо багато в чорноземах);

• кристалічні решітки різних мінералів (в ґрунтах мато).

Кальцій приймає участь в процесах ґрунтоутворення, покращує структуру ґрунту, впливає на кислотність середовища, рухливість інших елементів живлення. Кальцій зменшує негативний вплив на рослини феруму, алюмінію і марганцю, переводячи їх у нерозчинні форми. Він допомагає кращій фіксації азоту з атмосфери, мінералізації органічних сполук і вивільненню різних поживних речовин (N, Р, К). Рослини засвоюють кальцій у вигляді катіонів. При нестачі даного хімічного елемента погано утворюються кореневі волоски, що негативно впливає на поглинання поживних речовин, зростає кислотність ґрунту, що також призводить до Пригнічення рослин. В залежності від відношення до вмісту доступного кальцію в ґрунтах рослини поділяються на:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин
  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА