Жоден з екологічних факторів, за виключенням тих чи інших природних катастроф, не може спричинити такого руйнівного впливу на рослинні угруповання, як діяльність людини. З іншого боку, саме людина сприяла розселенню багатьох рослин, збереженню зникаючих видів, створенню нових сортів. Нині практично неможливо знайти жодне рослинне угруповання на Землі, яке б не зазнало, в тій чи іншій мірі, впливу людської діяльності. Розрізняють два основні види впливу людини на рослинність – прямий вплив, пов'язаний з фізичним знищенням рослин, та опосередкований, який створює умови для зміни угруповань. До першого належать:
• пожежі;
• вирубування лісу;
• викошування травостану та випас худоби;
• розорювання ґрунту;
• збирання рослин;
• рекреаційні навантаження;
• вилучення ґрунту (кар'єри, будівництво, озеленення тощо);
• вилучення площ (під будівництво, гірничі підприємства, дороги тощо).
Опосередкований вплив діяльності людини на фітоценози проявляється у зміні умов існування рослин, а саме:
• осушення територій або підтоплення територій;
• засолення ґрунту;
• ерозія, абразія та інші модифікації місцезростань;
• хімічне та фізичне забруднення навколишнього середовища;
• біологічне забруднення навколишнього середовища, пов'язане з завезенням рослин та інших живих організмів, їх спонтанним проникнення, генетична модифікація рослин тощо.
Загальна характеристика антропогенного впливу на фітоценози
Ще з незапам'ятних часів людина, як представник гетеротрофної ланки екосистем, впливала на рослинний покрив. З часом чисельність населення планети збільшилась, одночасно зросла кількість засобів і способів впливу на рослинність. Людство перейшло від безпосереднього впливу на рослини чи їх угруповання, до впливу на середовище, в якому вони знаходиться. Доки людина харчувалася шляхом збирання та мисливства, вона не мала істотного впливу на рослинність, але після переходу до осілого способу життя та по мірі розвитку рослинництва, цей вплив почав зростати. Найпростішим агротехнічним прийомом було спалювання лісі. Досить часто ліс вигорав на значно більшій території, ніж це було необхідно. Якщо пали проводилися на схилах пагорбів і гір, то починала прогресувати водна ерозія, яка, в свою чергу, впливала на видовий склад і стан рослинності як на схилах, так і біля їх підніжжя. Збідніння ґрунту вимагало освоєння нових площ, також за рахунок спалювання нових лісових масивів. Таким чином, з одного боку, знищувалась лісова рослинність, з іншого – створювались умови для проникнення на звільнені території рудеральних та сегетальних видів. Людина почали втручатися в природний хід сукцесій.
Рудеральні рослини (від лат. rudus – щебень, сміття) – бур'яни, що ростуть навколо будівель, доріг, на пустках та інших подібних місцезростаннях.
Сегетальні рослини (від лат. segetalis – той, що росте серед хлібів) – бур'яни, пристосовані до зростання в посівах сільськогосподарських рослин.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
