Полісся розташоване у північно-західній та північній частинах України. Простягається із заходу на схід на 757 км. Це крайня південно-західна частина зони мішаних лісів, яка займає південь Поліської низовини. Клімат регіону помірно-континентальний, середня річна температура повітря від 5°С до 7°С, кількість опадів становить 550-650 мм на рік. На території Полісся зростає 1998 видів рослин, з яких 1403 – види природної флори (табл. 15. 1).
Сучасна флора Полісся походить з різних центрів, на значних територіях яких утворилися флорогенетичні типи. За матеріалами Є. М. Лавренка, флора регіону формувалась за рахунок трьох груп центрів розвитку:
• гумідної;
• аридної;
• аркто-альпійської.
Перша група центрів обумовила розвиток хвойних і широколистяних лісів, друга – степу, пустель і ксерофітного рідколісся, третя – арктичної, субальпійської і альпійської трав'янистої і сланикової рослинності. Аналіз ареалів флори Полісся підтверджує її утворення з вказаних груп центрів розвитку. Провідну роль у флорі регіону мають бореапьні види (табл. 15. 2). Бореальні та аркто-бореальні елементи утворюють види боліт, хвойних лісів, лук. Досить багато у Поліссі степових і неморальних видів. Дуже малою кількістю видів представлені у Поліссі ендемічні рослини, що підтверджує думку про міграційний характер і молодість флори регіону. Ендемічні рослини пов'язані з псаммофітною рослинністю відкритих піщаних підйомів або лишайниковими сосновими лісами.
Таблиця 15.1
Систематична структура флори Полісся
(за Т. Л. Андрієнко, Ю. Р. Шеляг-Сосонко, 1983)
| кількість | % | кількість | % | кількість | % | |
| Хвощеподібні | 1 | 0,95 | 1 | 0,19 | 7 | 0,50 |
| Папоротеподібні | 3 | 2,85 | 13 | 2,50 | 23 | 1,60 і |
| Плауноподібні | 2 | 1,90 | 2 | 0,19 | 6 | 0,41 |
| Голонасінні | 2 | 1,90 | 3 | 0,58 | 4 | 0,29 |
| Покритонасінні | 97 | 92,40 | 498 | 96,64 | 1363 | 97,10 |
| Всього | 105 | 100,00 | 515 | 100,00 | 1403 | 100,00 |
На Поліссі України найбільшого поширення набули соснові та дубово-соснові ліси. Значно менші площі займають дубові, березові та вільхові ліси (рис. 15. 1). Лімітуючим фактором, що обмежує поширення багатьох інших деревних порід, що зростають в інших регіонах України, є едафічні фактори. На Поліссі переважають дерново-слабопідзолисті та дерново-середньопідзолисті піщані і супіщані грунти різного ступеня зволоженості, а також оторфовані грунти та торф'янники.
Соснові ліси зростають на бідних піщаних грунтах різного ступеню зволоженості. В залежності від цього, формуються різні за продуктивністю і видовим складом угруповання (рис. 15. 2).
Таблиця 15. 2
Географічний аналіз флори Полісся
(за Т. Л. Андрієнко, Ю. Р. Шеляг-Сосонко, 1983)
| абсолютне число | % | |
| Бореальний | 645 | 46 |
| Аркто-бореальни її | 58 | 4,1 |
| Аркто-альпійський | 10 | 0,7 |
| Монтанний | 20 | 1,4 |
| Неморальний | 217 | 15,5 |
| Степовий | 247 | 17,6 |
| Давньосередземноморський | 36 | 2,6 |
| Середньоєвропейський- середньоземноморський | 77 | 5,5 |
| Субсередньоземноморський | 13 | 0,93 |
| Атлантико-середньоєвропейський | 10 | 0,74 |
| Європейський | 23 | 1,67 |
| Плюриозональний | 10 | 0,79 |
| Космополітний | 21 | 1,49 |
| Ендемічні види | 8 | 0,56 |
Рис. 15.1. Розподіл рослинності у рельєфі Українського Полісся
(за Т. Л. Андрієнко, Ю. Р. Шеляг-Сосонко, 1983)
Примітка:
І – дубово-соснові ліси; II – соснові ліси; III – справжні луки у комплексі з болотистими луками у заплавах; IV – вільхові ліси; V – березові ліси; VI – грабово-дубово-соснові ліси; VII – купино-осокові болота з переважанням осоки омської.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рослинність Полісся“ на сторінці 1. Приємного читання.
