Взаємовідносини між тваринами і рослинами надзвичайно різноманітні. Вони відіграють суттєву роль у житті фітоценозів, впливаючи на їх структуру, склад і особливості. Рослини, тварини і мікроорганізми біоценозу утворюють єдину складну систему, поєднану трофічними ланцюгами (див. розділ 1). Вони формують розгалужену трофічну сітку. Але майже завжди в основі всіх цих ланцюгів знаходяться рослини. Лише у біоценозах печер і на значних глибинах морів і океанів зелені рослини відсутні. Біомаса в трофічних ланцюгах наземних екосистем розподіляється згідно правила екологічної піраміди (рис. 9.7).
Виходячи з того, що більшість рослин і тварин в екосистемі є, відповідно, продуцентами і консументами. вплив тварин на рослинний покрив проявляється, в першу чергу, в трофічних зв'язках.
Фітофаги (від грецьк. phyton – рослина, phagos – пожирач) – тварини, які живляться рослинами.
Фітофаги – це консумент першого порядку, які забезпечують первинний етап переробки біомаси живих рослин в екосистемах. Споживання фітомаси рослин тваринами сягає значних масштабів. Наприклад, дорослий лось влітку з'їдає за добу ЗО – 40 кг різної рослинної їжі, взимку – біля 10 кг пагонів і кори деревних порід з 300 – 400 дерев і кущів. Досить часто лось пошкоджує кору та молоді пагони (в тому числі і головні), що призводить до їх відмирання, затримки росту тощо. Зламані або нагнуті лосем дерева стають доступнішими для дрібніших тварин – зайців. Значної шкоди спричиняє лось для лісових культур сосни звичайної та дуба звичайного у Лісостепу та на Поліссі України. У місцях високої щільності лося деякі рослини (наприклад, горобина звичайна) можуть взагалі зникнути. Досить багато фітофагів серед дрібних тварин – мишоподібних гризунів. Кожна окрема тварина їсть відносно мало, але враховуючи їх значну чисельність, харчова діяльність гризунів створює реальну загрозу відновленню окремих видів рослин. В Тульській області Росії в деякі роки полівка знищує до 70 % молодого підросту ільму, клена, дуба. Активно живляться рослинами 1 птахи. Так. глухар середніх розмірів з'їдає кожного дня не менше 200 г шпильок (у повітряно-сухому стані), що складає до 6 кг на місяць. Білі куріпки поїдають бруньки і невеликі частинки пагонів беріз і верб. За один раз куріпка здатна з'їсти 20 м пагонів.
Рис. 9.7. Екологічна піраміда біомас і трофічних рівнів в екосистемі
(за Η. Ф. Реймерсом, 1990)
В трофічних ланцюгах прісних та солоних водойм задіяні водні тварини – від зоопланктону до гігантських ссавців. Сумарна біомаса фітопланктону невелика в порівнянні з біомасою зоопланктону (відповідно, 1,5 та 20 млрд. тон). Але, через швидке розмноження, продуктивність фітопланктону майже в десять разів вище сумарної продуктивності всього тваринного світу Світового океану. Фітопланктон – це основа харчової піраміди водойм. Він поїдається дрібними тваринами, які, в свою чергу, служать основою живлення для консументів вищих порядків.
Планктон (від грецьк. planktos – той, що блукає) – сукупність організмів, що населяють товщу води континентальних та морських водойм, здатна переноситися течією.
Крім знищення вегетативних частин рослин, тварини порушують репродукцію дерев і кущів. Вони з'їдають квіткові бруньки, квіти, насіння і плоди. Білка використовує все насіння, яке міститься у шишках хвойних порід. Великий картатий дятел з'їдає в шишках 70 % насіння, шишкар – 20-30 %. Таким чином, в шишках, які скидають птахи на землю, зостається незначна кількість насіння. Але й на поверхні грунту відбувається інтенсивне їх поїдання. Дослідження показали, що в Бузулукському борі, при високому врожаї насіння сосни звичайної (100 насінин на 1 м2), воно може повністю виїдатися мишоподібними гризунами, кількість яких сягає 80 особин на 1 га. Зазвичай, в роки високих врожаїв насіння та плодів створюються сприятливі умови для розмноження гризунів, але пік їх чисельності проявляється лише наступного року, який, як правило, буває неврожайним у рослин. Тому найбільша чисельність тварин співпадає з низьким врожаєм, що призводить до загибелі частини гризунів і до повного знищення врожаю рослин. Значної шкоди зазнає насіння рослини і в більш екстремальних кліматичних зонах – степах і пустелях. Наприклад, в Східних Каракумах одна особина великої піщанки запасає у нірках 4 – 5 кг насіння різних видів рослин. За рахунок цього врожай чорного саксаулу, наприклад, може бути знищеним на 70 – 80 %. Враховуючи його низьку і періодичну врожайність та екстремальні умови для відновлення важко чекати проростання насіння, що залишилося.
Але не лише тварини живляться рослинами. В природі зустрічається цікавий феномен – комахоїдні рослини. В бідних поживними речовинами екологічних умовах, особливо при нестачі нітрогену, фосфору та калію, у рослин виробилося пристосування живитися тваринами.
Комахоїдні рослини – це квіткові наземні та водяні рослини, що крім звичайного для рослин живлення, здатні живитися комахами і дрібними тваринами.
Відомо близько 500 видів подібних рослин, на Україні зустрічається всього 11 видів (2 види роду товстянка, 3 – роду росичка, 5 – роду пухирник, 1 – роду альдрованда). У поширеної на оліготрофних та мезотрофних болотах Полісся росички круглолистої (Drosera rotundifolia) листки вкриті липкими волосками, до яких прилипає комаха. Потім листок скручується і комаха потрапляє у пастку, де перетравлюється під дією протеолітичних ферментів. За день одна рослина росянки здатна перетравити декілька комах.
Подібна особливість живлення – це виключення, адже, зазвичай, тварини споживають рослин, а не навпаки. Використовуючи значну кількість біомаси рослин в їжу, тварини суттєво змінюють структуру деяких фітоценозів, що в окремих випадках, призводить до повної зміни рослинності. Наприклад, завдяки діяльності гусей, які інтенсивно поїдають траву, відбувається послідовна зміна рослинності у тундрі. Гуси прилітають ранньою весною і починають видобувати з-під снігу крохмалисті кореневища, поїдати бруньки і молоді пагони рослин. У місцях їх поселення рослинний покрив знищується на 50 – 80 %, що призводить до зміни пухівково-мохової тундри в мохову. В подальшому, під впливом інтенсивнішої аерації і кращого просихання верхніх горизонтів грунту, відбувається більш глибоке танення вічної мерзлоти. Мохова тундра переходить в осоково-пухівкову плямисту, а потім в осоково- мохову плямисту. На оголених місцях розростається синьо-зелена водорість – носток. Іншим прикладом є лемінги – гризуни, що також мешкають в тундрі. Вони інтенсивно знищують різні види рослин, особливо взимку. Не зважаючи на малі розміри (маса близько 50 г), за добу одна тварина з'їдає 75 – 100 г свіжої рослинної маси, а це становить 40 – 50 кг на рік. У місцях знаходження колоній (площею 1,5-2 га), які вони створюють на схилах пагорбів, тварини з'їдають 90-94 % рослинності. Сухі рослини лемінги не чіпають. На ділянках, заселених лемінгами, рослини можуть цвісти та плодоносити лише у ті роки, коли популяція гризунів різко зменшується. Весною вода змиває підгризені рослини (до 1 – 2 т/га) в понижені місця. Це призводить до утворення торф'яних бугрів довжиною 10-15 м. Лемінги переселяються на узвишшя і знову риють нори, викидаючи при цьому до 250 кг грунту з 1 га площі. Цей приклад показує наскільки значні зміни структури рельєфу і рослинного покриву можуть бути викликані життєдіяльністю лише невеличкої тварини. В зоні помірного поясу діяльність гризунів також часто призводить до зміни видового складу фітоценозів. Наприклад, в Лісостепу України, де зростають дуб та ясен, гризуни при живленні віддають перевагу більш поживним жолудям дуба. Це призводить до того, що дуб, через відсутність насіннєвого відновлення, змінюється ясеном. Крім того, гризуни знищують значну кількість насіння ільмових і липи, але значно менше клена гостролистого. Це також створює умови для поступової заміни цих деревних порід на клен. У Великій Британії, в місцях, де кролі живляться переважно такими трав'янистими рослинами, як вівсяниця овеча, польовиця тонка, відбувається інтенсивне розростання малоїстівних для тварин вересу звичайного, осоки піскової, папороті- орляка. Так більш складні рослинні угруповання перетворюються у простіші, де домінує один з названих видів.
Вплив деяких видів тварин на грунт і рослинний покрив призводить до формування специфічних зоогенних комплексів наземних екосистем. Фактори даного впливу дуже різноманітні:
• формування зоогенного нанорельєфу;
• зміна механічного та хімічного складу ґрунту, завдяки виносу материнської породи та більш глибоких шарів ґрунту на поверхню;
• порушення фізичної будови грунту в наслідок рихлення або, навпаки, ущільнення, забруднення органічними речовинами тощо:
• порушення рослинного покриву селективним поїданням їстівних рослин та посиленням росту рослин, що залишаються.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив тварин на рослини та їх угрупування“ на сторінці 1. Приємного читання.
