ВСТУП

Фітоекологія з основами лісівництва

Надзвичайно велике значення для формування фітоекології мають дослідження Μ. І. Вавілова (1887-1947), який зібрав унікальну колекцію зернових рослин із багатьох континентів. Вивчаючи мінливість ознак у видів та родів злакових та інших родин, Μ. І. Вавілов в 1920 р. сформулював закон спадкової мінливості гомологічних рядів:

• види і роди, що генетично близькі між собою, характеризуються тотожними рядами спадкової мінливості з такою подібністю, що знаючи ряд форм для одного виду, можна передбачити знаходження тотожних форм інших видів і рядів;

• чим ближче генетично розташовані роди, тим повніше тотожність їх мінливості;

• цілі родини рослин загалом характеризуються певним циклом мінливості, який проходить через всі роди, що утворюють родини.

Екологічна шкала Л. Г. Раменського з ареалами для різких видів рослин в залежності від їх вибагливості до багатства грунту і вологості

Рис. 1.3. Екологічна шкала Л. Г. Раменського з ареалами для різких видів рослин в залежності від їх вибагливості до багатства грунту і вологості

Едафічиа сітка П. С. Погребняка

Рис. 1.4. Едафічиа сітка П. С. Погребняка

Незважаючи на те, що закон Вавилова стосувався рослин, його можна застосовувати і до тварин. Цей закон базується на уявленнях про єдність проходження видів шляхом дивергенції під дією природного добору. Закон гомологічних рядів, відображаючи загальну закономірність мутаційного процесу та формотворення організмів, є біологічною основою методів цілеспрямованого одержання потрібних спадкових ознак. Він показує селекціонерам, як писав Μ. І. Вавілов, “що потрібно шукати”. Шляхи пошуку можуть бути різними – від знаходження потрібних форм в природі до індукування мутацій мутагенами.

Таким чином, до середини XX століття було зроблено досить багато відкриттів та спостережень стосовно екології рослинних угруповань (фітоценозів). Дещо менше відомостей було накопичено з іншого напряму фітоекології – екології популяцій. Все це дозволило чітко сформулювати предмет і завдання фітоекології. У фітоекології широко використовуються методи, поняття та досягнення біологічних і географічних наук, а також математики, фізики, хімії тощо. Але частина проблем, понять, законів властиві виключно цій науці.

Особливо велике значення фітоекологія набуває у наш час. Це пов'язано з виснаженням рослинних ресурсів і забрудненням середовища відходами господарської діяльності. Фітоекологічні дослідження – це основа збалансованого природокористування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП
  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА