Структура популяцій у фітоценозі

Фітоекологія з основами лісівництва

Популяція – це форма існування виду у природі. Рослинні популяції формують фітоценоз. Кожна популяція в рослинному Угрупованні складається з особин різного віку. Радянський

дослідник Т. О. Работнов виділив наступні основні періоди життя рослин:

• латентний період (період первинного спокою) – в цей період рослини знаходяться у стані спокою у вигляді насіння, плодів чи інших діаспор;

• віргінільний період – це період від проростання зачатків до утворення генеративних органів, він складається з трьох стадій (сходи, ювенільна і імматурна);

• генеративний період – це період розмноження насінням або іншими зачатками (діаспорами);

• сенільний період – це період вегетації після генеративного розмноження.

Латентний період у різних рослин триває неоднаково. Деякі види втрачають схожість насіння, якщо воно не потрапило у сприятливі для проростання умови, дуже швидко (протягом декількох днів). Це верби, тополі, волоський горіх, кінський каштан. У більшості інших видів насіння може зберігатися роками. Завдяки цьому у грунті накопичується велика кількість насіння багатьох видів, навіть тих, що не зростають на даній площі і були занесені з сусідніх ділянок. Наприклад, у лучному фітоценозі в середньому міститься від декількох тисяч до декількох десятків тисяч життєздатного насіння. Таким чином, у грунті однієї ділянки зберігається насіння та плоди рослин, характерних не лише для даного, а і для інших фітоценозів. Саме тому при однакових екологічних умовах на різних ділянках можуть розвиватися відмінні фітоценози. Тривалість віргінільного періоду також неоднакова у різних видів. Одні види можуть давати квіти лише протягом короткого періоду, інші квітнуть декілька тижнів, місяців і, навіть, років. Тривалість генеративного і сенільного періодів також різна. Під час останнього рослини втрачають здатність до генеративного розмноження.

Вікова структура популяції має важливе значення при оцінці ролі того чи іншого виду у структурі фітоценозу. Якщо популяція представлена великою кількістю статевозрілих і молодих особин, то даний вид буде займати чільне місце у фітоценозі. І, навпаки, якщо вид представлений старими рослинами, то зрозуміло, що життя даної популяції буде нетривалим. За кількісним співвідношенням різних вікових груп популяції діляться на три типи:

• нормальні, якщо рівнозначно представлені всі вікові групи;

• інвазійні, коли переважають особини у вигляді насіння, сходів, віргінільних рослин;

• регресивні, коли переважають старі екземпляри рослин.

На одній і тій же площі, в одному фітоценозі можуть бути відмінні за віковою структурою популяції різних рослин. Так, скажімо, старе березове насадження поступово змінюється молодими деревами ялини. Останні є тіньовитривалими рослинами, тому їх сходи з'являються під наметом березового лісу і, з часом, по мірі випадання берези, займуть всю площу і перейдуть у верхній ярус. В даному випадку популяцію берези слід оцінювати як регресивну, а ялини – як інвазійну.

Тип популяції характеризує положення виду і його життєздатність у фітоценозі, а кількісне співвідношення між віковими структурами популяцій різних видів дозволяє встановити фазу розвитку рослинного угруповання і перспективи його існування. Вікова структура рослинних популяцій може змінюватися в залежності від інтенсивності впливу антропогенного чинника. Наприклад, випас худоби може змінювати співвідношення рослин різного віку (рис. 13. 5). На першій стадії в популяції полину переважають середньовікові особини із значною часткою старіючих і старих, що вже вказує на процеси деградації. В подальшому кількість середньовікових рослин зменшується, старіючих і старих збільшується, а юних не відмічається взагалі.

На одній і тій же території може існувати лише одна популяція даного виду. Таким чином, кожна популяція має свій ареал. Для геоботаніків і екологів особливо важливо визначити мінімальну сукупність рослин даного виду, по відношенню до якої можна застосовувати поняття “популяція”. Деякі вчені вважають, що такою найменшою сукупністю рослин с частина населення виду, яка властива даному фітоценозу (Т. О. Работнов, 1960). А. А. Корчагін (1964) запропонував називати її ценопопуляцісю, залишаючи за терміном “популяція” невизначеність за об'ємом.

Основною структурною одиницею у систематиці є вид. Фітоекологи також використовують це поняття, коли характеризують рослини, які вивчають, або коли вивчають взаємозв'язок рослин з навколишнім середовищем. Але вид – доволі абстрактне поняття. Вид об'єднує особини, які чітко відрізняються від інших і характеризуються важливими, співпадаючими морфологічними, генетичними та іншими ознаками. Різні популяції одного виду досить часто заселяють величезні площі, кліматичні та едафічні умови яких відмінні. Прикладом може бути відома сосна звичайна, ареал якої тягнеться від Лапландії до південних гір Іспанії та на схід Росії. В межах ареалу вона зростає на болотах, сухих скелястих гребнях, піщаних дюнах. Крім того, на площі її поширення існують різноманітні кліматичні умови. У сосни звичайної проявляються різні пристосування до таких майористих екологічних умов – холодостійкість, засухостійкість тощо. Це, в свою чергу, знаходить відображення у морфологічних ознаках рослини – довжині шпильок, формі крони, будові стовбура. Першим це явище відмітив А. Кернер, який культивував рослини одного виду на рівнині та у горах. Рівнинні рослини у гірських розсадниках дещо змінювалися, але дуже різко відрізнялися від гірських. Через розселення у різних екологічних умовах та генетичні особливості формуються екологічні раси.

Екологічна раса або екотип – це група особин будь-якого виду, які пристосовані до певних умов існування і відрізняються від інших груп особин того самого виду спадково закріпленими особливостями.

Зміна вікової структури популяції полину тянь-шанського у процесі дигресії пасовища (Іссик-кульська котловина)

Рис. 12.5. Зміна вікової структури популяції полину тянь-шанського у процесі дигресії пасовища (Іссик-кульська котловина)

(за Н. В. Тругевичем, 1960)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура популяцій у фітоценозі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі
  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА