Ґрунтоутворюючі процеси

Фітоекологія з основами лісівництва

Ґрунти – це динамічні системи, в яких постійно проходять два протилежно направлених процеси опідзолювання і дернування. Підзолистому процесу властиве руйнування у верхніх горизонтах грунту всіх мінералів, крім кварцу, і вимивання продуктів цього розпаду в більш глибокі горизонти. Дерновий процес полягає в накопиченні у верхніх шарах грунту гумусу, обмінних основ, сполук фосфору, калію, нітрогену та інших. В залежності від типу грунту, один з цих процесів може переважати над іншим. Наслідком закономірного руху мінеральних і органічних речовин в процесі ґрунтоутворення є перерозподіл компонентів грунту та зміна його структури, що дозволяє виділити певні генетичні горизонти. їх вивчають за допомогою грунтових профілів.

Профіль ґрунту – вертикальний розріз ґрунтової товщі, який використовують з метою вивчення ґрунтоутворення.

В поділі профілю на генетичні горизонти відбито особливості грунтоутворювального процесу на різних глибинах.

Будова грунтового профілю є головною діагностичною ознакою для визначення грунтів.

Розглянемо основні процеси ґрунтоутворення на прикладі грунтів Полісся України. Для цього регіону характерні дерново-підзолисті, здебільшого піщані грунти. Власне, вже в назві відмічаються процеси які відбуваються при їх утворенні підзолистий і дерновий. Профіль розвинутого дерново-підзолистого грунту, на якому зростає ліс, включає наступні генетичні горизонти:

• горизонт А0 – лісова підстилка, яка складається з рослинних решток різного ступеня розкладу. Потужність підстилки, в залежності від умов зростання та породного складу, може коливатися від 1 – 2 см до 10 – 15 см;

• горизонт А1 – гумусово-елювіальний, який складається з мінеральних частинок, але містить у собі гумус від 2 – 4 % до, іноді, 8-10%. Потужність горизонту коливається від декількох сантиметрів до 15 – 20 см;

• горизонт А2 – підзолистий, світлого (іноді білого) кольору, потужністю до 25 – 30 см;

• горизонт А2В – перехідний від A2 до В, яскраво забарвлений, складається з ділянок верхнього та нижчого горизонтів. Потужність його від 10-12 см до 30 – 50 см;

• горизонт В – ілювіальний, забарвлений у бурий, червоно- бурий колір, дуже щільний;

• горизонт С – материнська порода.

У гумусовому горизонті, який містить найбільшу кількість поживних речовин, сконцентрована основна частина коренів деревних порід (рис. 6.4).

Розподіл коренів у дерново-підзолистому ґрунті під лісовими насадженнями

Рис. 6.4. Розподіл коренів у дерново-підзолистому ґрунті під лісовими насадженнями

(за М. А. Качинським і О. А. Роде, 1955)

Протікання процесів ґрунтоутворення у дерново-підзолистих ґрунтах пов'язані з наступними особливостями:

• відсутні легкорозчинні солі і гіпс;

• карбонати можуть міститися в нижній частині профілю лише при наявності карбонатної материнської породи;

• обмінні катіони представлені найчастіше кальцієм, магнієм, гідрогеном, алюмінієм;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ґрунтоутворюючі процеси“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси
  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА