БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

Фітоекологія з основами лісівництва


Розділ 9. БІОТИЧНІ ФАКТОРИ


Життя рослин залежить від багатьох абіотичних екологічних факторів. Поряд з цим, в екосистемах окремі рослини існують в біотичному середовищі, яке формують різні живі організми – інші рослини, гриби, тварини, мікроорганізми і людина. Взаємний вплив живих організмів створює сукупність біотичних факторів. Вони, в свою чергу, розподіляються на дві великі групи:

• фітогенні фактори;

• зоогенні фактори.

Вплив біотичних факторів, як і абіотичних, може бути позитивним і негативним, прямим і опосередкованим. Іноді до біотичних відносять також групу антропогенних факторів. Але враховуючи глобальний характер, якого набула діяльність людини, варто розглядати їх окремо.

Фітогенні фактори

Рослинні організми в межах екосистеми знаходяться між собою в складних відносинах, які формують сукупність фітогенних факторів. Традиційно до них відносять не лише взаємний вплив рослин, але і грибів та мікроорганізмів. Як правило, це різні форми симбіозу, алелопатії, конкуренції тощо.

Симбіоз (від грецьк. symbiosis – спільне життя) – різноманітні форми спільного існування організмів різних груп, що утворюють симбіотичну систему.

Термін запропонований А. де Барі у 1879 р. Симбіотичні відносини можуть бути трофічними, просторовими тощо. Розрізняють:

• факультативний симбіоз, коли кожен з двох видів може існувати самостійно;

• облігатний симбіоз, коли, принаймні, один з видів не може жити без іншого.

За характером відносин між партнерами виділяють декілька форм симбіозу:

• мутуалізм;

• паразитизм;

• коменсалізм.

Мутуалізм (від лат. mutuus – взаємний) – форма симбіозу, при якій два організми покладають один на одного регуляцію своїх відносин з навколишнім середовищем.

У випадку мутуалізму відносини між партнерами характеризуються взаємною вигодою і жоден з них не може існувати самостійно. Класичним прикладом є співжиття рослин родини бобових з бульбочковими бактеріями. Подібні симбіотичні утворення з мікроорганізмами є також у інших рослин – лоха вузьколистого (Elaeagnus angustifolia), обліпиха крушиновидної (Hippophae rhamnoides), вільхи чорної (Alnus glutinosa). Мікроорганізми фіксують атмосферний азот, який стає доступним для вищих рослин. Ті, в свою чергу, отримують від рослин вуглеводи та інші речовини. Азотфіксація – це глобальний біосферний процес. Іншим прикладом мутуалізму є мікориза.

Мікориза (від грецьк. mykes – гриб та rhiza – корінь) – симбіоз міцелію гриба та коренів вищих рослин.

Цей вид співжиття зустрічається у мохів, папоротей, голонасінних та покритонасінних. Деревні породи при мікотрофному живленні отримують з грунту елементи мінерального живлення, гриби – органічні речовини. В залежності від особливостей взаємодії організмів розрізняють:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ
  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА