Рослинність Кримських гір

Фітоекологія з основами лісівництва

Кримські гори знаходяться у південній частині Кримського півострова (рис. 15. 8). Вони складаються з трьох паралельних гряд із загальним направленням з південного-заходу на північний-схід. Найнижчою є північна гряда з висотою 140 – 330 м над рівнем моря. Друга гряда простягається від Севастопольської бухти до Старого Криму. Її висота в окремих точках сягає 540 м над рівнем моря. Головною є південна гряда з висотою від 300 до 1500 м над рівнем моря. Клімат Кримських гір подібний до середземноморського. Середня річна температура повітря складає від +6 °С до + 12 °С. Річна кількість опадів у передгір'ях коливається від 350 до 600 мм, у середній смузі гір – від 550 до 750 мм, а на високогір'ях сягає 700 – 900 мм.

Гірські ліси Криму

Рис. 15.8. Гірські ліси Криму

Флора Кримського півострова надзвичайно багата і нараховує понад 2700 видів вищих судинних рослин, а разом з моховидними – до 3000 видів. Це приблизно 60 % усієї флори України. Тут багато рідкісних рослин, які потребують охорони, з них 203 види судинних та 2 види мохів занесено до Червоної книги України. Рослинність Криму походить з різних геологічних епох. Понад половину представників сучасної флори Криму складають дольодовикові релікти. На півосторві вони зростають близько 20 млн. років. Це, наприклад, суничник дрібноплідний (Arbutus andrachne), сосна кримська (Pinus pallsiana), комперія Компера (Сотреrіа сотреrіапа) тощо. Деякі рослини, звичайні для півночі, проникли на південь завдяки останньому континентальному заледенінню, що закінчилося приблизно 10000 років тому. Такі види в Криму є льодовиковими реліктами. Це береза повисла (Betula pendula), грушанка круглолиста (Pyrola rotundifolia), калужниця болотна (Caltha palustris). Однак, особливу цінність становлять ендемічні види, що не зустрічаються більше ніде у світі. У флорі півострова нараховується близько 140 таких рослин. Це клен Стевена (Acer stevenii), еспарцет Далласа (Onobrychis pallasii), глід Пояркової (Crataegus pojarcoviae), знаменита ясколка Біберштейна (CerastiuM biebersteinii), яку називають “кримський едельвейс”, а також представник єдиного ендемічного роду в кримській флорі – румія криптолистна (Rumia crithmifolia). На Карадазі у Східному Криму росте один з найрідкісніших мохів у Європі – анектангіум Ханделя (Anoectangium handelii). Серед ефемерів та ефемероїдів зустрічаються рідкісні підсніжних складчастий (Galantus plicatus), цикламен Кузнецова (Cyclamen kusnetzovii), тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii), півонія вузьколиста (Paeona tenuifolia) та інші.

Кримська флора строката за географічним поширенням, тобто, за ареалами. Тут є і середземноморські, і передньоазіатські, і європейські рослини. В залежності від висоти над рівнем моря розрізняють такі пояси рослинності (рис. 15. 9):

• шибляковий (приморський);

• пояс хвойних лісів;

• пояс лучного яйлинського степу;

• лісостеповий пояс;

• пояс дубових лісів;

• пояс букових і грабових лісів.

Схематичний розподіл висотних поясів відновленої рослинності Гірського Криму по лінії Ялта – Симферопіль

Рис. 15.9. Схематичний розподіл висотних поясів відновленої рослинності Гірського Криму по лінії Ялта – Симферопіль

(за Ю. Р. Шеляг-Сосонко, Т Л. Андрієнко, 1985)

Примітка:

І – шибляковий (приморський) пояс; II – пояс хвойних лісів; III – пояс лучного яйлинського степу; IV – лісостеповий пояс; V – пояс дубових лісів; VI – пояс букових і грабових лісів.

Для Південного берега Криму характерні чагарникові зарості, які складаються з держи-дерева звичайного (Paliurus spina-christi), чагарникових форм дуба пухнастого (Q. pubescens) і граба східного (Carpinus orientalis). Сучасний південно-кримський краєвид утворюють кедри гімалайський (Cedrus deodara), атласький (С. atlantica) і ліванський (С. libani) та сосни алепська (Pinus halepensis), промениста (Р. radiata), Монтезуми (Р. montezumae), Сабіна (Р. sabiniana), італійська або пінія (Р. pinea), приморська (Р. pinaster). Типовими є також кипариси, лаври, магнолії. Завдяки сприятливим грунтово-кліматичним умовам можна вирощувати субтропічні культури – мигдаль, інжир, хурму, гранат.

Лісостеповий пояс розташований на північному макросхилі в межах висот від 150 до 350-400 м над рівнем моря. Рослинність цього поясу дуже порушена людиною. Тут формуються дубові насадження з дуба пухнастого, зарості шибляка, утворені кущовими формами дуба пухнастого, граба східного, а також держи-дерева, глоду пятистовпчикового та східного. На сухіших місцях формуються лучні степи. Нижній лісостеповий пояс південного макросхилу розділяють на три частини:

• приморську, де відсутні грунти і зростають галофіти;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рослинність Кримських гір“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір
  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА