Рослинність Українських Карпат

Фітоекологія з основами лісівництва

Українські Карпати – це центральна, найбільш звужена частина Східних Карпат з максимальною висотою 2000 м над рівнем моря. Вони знаходяться на заході країни і складаються з декількох майже паралельних, вкритих лісами хребтів, які розділені широкими пониженнями (рис. 15. 5). Клімат Карпат відрізняється від клімату рівнинної частини і характеризується значною вологістю. Кількість опадів понад 1100 мм на рік, з висотою вона збільшується. Середньорічна температура повітря біля підніжжя понад + 6 °С, а на висоті 1300 м над рівнем моря – + 3,2 °С.

Гірські ліси Українських Карпат

Рис. 15. 5. Гірські ліси Українських Карпат

Вертикальна зональність клімату чітко проявляється у зональності рослинності. В Карпатах виділяють наступні вертикальні пояси (рис. 15.6):

• передгірний (450 – 550 м над рівнем моря);

• гірський лісовий (розділяється на нижній – до 1200- 1300 м над рівнем моря і верхній – від 1300 м до 1500 м над рівнем моря);

• субальпійський (до 1800 м над рівнем моря);

• альпійський (понад 1800 м над рівнем моря).

Схема висотних поясів рослинності Українських Карпат

Рис. 15.6. Схема висотних поясів рослинності Українських Карпат

(за Ю. Р. Шеляг-Сосонко, Т Л. Андріснко, 1985)

Примітка:

І – угруповання ситника трироздільного; II – угруповання осоки зігнутої; III – угруповання осоки вічнозеленої; IV – угруповання костриці лежачої; V – угруповання буяхів; VI – угруповання сосни гірської; VII – угруповання Білоуса стиснутого; VIII – угруповання ялини звичайної.

Природна рослинність передгірного поясу займає невеликі площі, оскільки територія сильно окультурена. Тут переважають діброви з дуба звичайного з домішкою бука лісового, граба звичайного, липи широколистої, березки, в'язу, Ільму, ясеня звичайного. У підліску зустрічаються ліщина, клен татарський, глід гладенький (Crataegus

leiomonogyna), бруслина європейська, дерен справжній. Трав'янистий покрив складається з осоки трясучковидної, купини багатоквіткової, маренки пахучої, гадючника оголеного (Filipendula denudata), омега банатського (Oenanthe banatica). У Закарпатському передгір'ї існують грабові і букові діброви, судіброви з дуба скельного (Q. petraea). У деревостані дуба скельного існує домішка дуба звичайного, граба звичайного, береки, черешні, берези повислої, клена польового. Підлісок складається з ліщини, крушини ламкої, глоду гладенького, дерену справжнього. У північно-західному Прикарпатті, крім грабових дібров, зустрічаються вологі ялицеві діброви і судіброви. Деревостан у вологих дібровах двоярусний: у першому ростуть дуб звичайний і ялиця біла (Abies alba), у другому – ялиця з домішкою граба звичайного, клена гостролистого.

Луки у передгірному поясі поширені мало, в основному у заплавах річок та у місцях, де були вирубані ліси. У заплавах зустрічаються луки з мітлиці звичайної, костриці червоної, пирію повзучого, конюшини повзучої (І repens) і гібридної (Т. hybridum), а у дещо підвищених місцях костриці борознистої.

У нижньому гірському лісовому поясі Карпат найбільші площі займають букові ліси – бучини (рис. 15. 7). Саме до висоти 1200- 1300 м над рівнем моря склалися оптимальні екологічні умови для зростання бука лісового, де він і створює найбільш продуктивні ліси (600 – 800 м3 деревини на 1 га). З висотою його продуктивність і участь у складі деревного пологу зменшується. Він замінюється хвойними породами. Оптимальними для зростання бука є свіжі та вологі бучини. Будова букових лісів у всі районах Карпат має загальні риси. Бук утворює дуже високі (до 35 м), з щільним розміщенням дерев деревостани (з домішкою клена гостролистого, явора, ільму гірського), які, в свою чергу, створюють сильне затінення нижніх рослинних горизонтів і грунту. Внаслідок цього суцільний підлісок під наметом деревних порід не формується. Підлісок може складатись з одиничних екземплярів жимолості чорної (Lonicera nigra) та пухнастої (L. xylosteum), смородини карпатської (Ribes carpaticum), бузини червоної (Sambucus racemosa). У дуже зрідженому трав'янистому горизонті зустрічаються маренка пахуча, осока пальчаста (С. digitata) і волосиста, фіалка Рейхенбаха (V. reichenbachiana), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum), тонконіг дібровний (Р. nemoralis). З висотою у складі трав'янистих рослин з'являються гірськи види – купина кільчаста (Polygonatum verticillatum), сугайник австрійський (Doronicum austriacum), живокіст серцевидний (Symphytum cordatum), апозеріс смердючий (Aposeris foetida). Крім того, присутні бореальні види – квасениця звичайна, веснівка дволиста, грушанка круглолиста (Руrоlа rotundifblid), баранець звичайний (Huperzia selago). Зустрічаються також високогірні види – чистець альпійський (Stachys аlріпа), підбілик альпійський (Homogyne аїріпа). За флористичним складом і будовою букові ліси Карпат відносяться до середньоєвропейських.

Схематичний розподіл рослинності Українських Карпат

Рис. 15. 7. Схематичний розподіл рослинності Українських Карпат

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рослинність Українських Карпат“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат
  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА