Ґрунт – це складна структурована система, функціонування якої залежить від комплексу взаємопов'язаних чинників. Серед всього розмаїття характеристик грунту потрібно виділити наступні, як найбільш значимі для рослин:
• механічний склад ґрунту;
• органічна речовина грунту;
• колоїди грунту;
• кислотність грунтового розчину;
• грунтове повітря;
• живі організми грунту.
Механічний склад грунту визначається співвідношенням твердих частинок різного розміру: від уламків породи в декілька десятків сантиметрів до колоїдних частинок розміром у соті долі мікрона. В залежності від вмісту піщаних (частки понад 0,01 мм або “фізичний пісок”) і глинистих частинок (частки менше 0,01 мм або “фізична глина”) розрізняють піщані, супіщані, суглинисті та глинисті грунти (табл. 6.1).
Таблиця 6.1
Класифікація грунтів за механічним складом
| фізичний пісок, > 0,01 мм | фізична глина, < 0,01 мм | мул, · < 0,001 мм | |
| Піщані | >90 | < 10 | <0,01 |
| Супіщані | 90-80 | 10-20 | 8 ± 3 |
| Суглинкові легкі | 80-70 | 20-30 | 15 ± 4 |
| Суглинкові середні | 70-55 | 30-45 | 23 ±4 |
| Суглинкові важкі | 55-45 | 45-55 | 31 +4 |
| Глинисті легкі | 45-35 | 55-65 | 40 ±5 |
| Глинисті середні | 35-20 | 65-80 | 50 ±5 |
| Глинисті важкі | <20 | >80 | >55 |
Від механічного складу грунту значною мірою залежить його водоутримуюча здатність, тепловий та повітряний режими, а також здатність мінеральних речовин поглинатися поверхнею грунтових частинок (поглинаюча здатність). Із збільшенням частки дрібних частинок потенційна продуктивність грунту збільшується (рис. 6.1).
Нерозчинні тверді частки не лише формують механічний склад ґрунту, але і створюють складну пористу структуру, яку заповнює грунтовий розчин.
Рис. 6.1. Залежність продуктивності лісів від механічного складу грунту
А – бори С – сугруди
В – субори D – груди
Ґрунтовий розчин – це рідка фаза ґрунту, тобто вода з розчиненими і ній газами та речовинами мінерального і органічного походження, яка заповнює капілярні і некапілярні проміжки грунту.
Органічна речовина грунту складається з нерозкладених або частково розкладених органічних решток, а також продуктів їх розпаду, та гумусу або перегною. В мінеральних грунтах органічна речовина складається переважно з перегнійних речовин, а в болотних
– з решток відмерлих рослин. Перетворення органічних решток – це, по-перше, сукупність процесів розпаду різних органічних речовин на більш прості сполуки, які в подальшому можуть повністю мінералізуватися до утворення вуглекислого газу і води. По-друге, завдяки мікробному синтезу, одночасно відбуваються зворотні процеси – ферментативне утворення більш складних органічних сполук з простих. І по-третє, в ґрунті проходять хімічні процеси окислення, полімеризації, синтезу продуктів розпаду органічних речовин. В результаті таких перетворень в ґрунті виникають нові речовини, які не містилися ні в початкових органічних рештках, ні в продуктах мікробного синтезу. Сукупність явищ, які віднесені до третьої категорії, називається гуміфікацією.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні характеристики ґрунтів“ на сторінці 1. Приємного читання.
