Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

Екологічна фізіологія рослин

Максимальна зареєстрована кислотність опадів в Західній Європі становила pH = 2,3, у Китаї – pH = 2,25, у Підмосков'ї в 1990 р. був зареєстрований дощ з pH = 2,15.

Кислотні дощі завдають значної шкоди рослинам. Крім прямої негативної дії сірчаної кислоти на листки, вона разом із дощовою вологою призводить до вимивання мікроелементів з тканин рослин, що робить їх чутливішими до інших чинників довкілля, наприклад до холодної зимової погоди, збільшуючи вірогідність їхньої загибелі або ушкодження. У результаті станом на 2001 рік втрати врожаю від кислотних дощів в Німеччині оцінювалися в 4,7 млрд дол., у Польщі – 2,7, Швеції – 1,5.

Особливо страждають від кислотних дощів ліси (рис. 12.1). У високогірних регіонах вони часто зазнають сильнішої дії таких опадів, ніж ліси на рівнинах. Це обумовлено тим, що дерева в горах часто

Ділянка лісу, пошкоджена кислотним дощем

Рис. 12.1. Ділянка лісу, пошкоджена кислотним дощем

ростуть оповиті кислотними туманами і хмарами, які мають вищу концентрацію кислот, ніж дощові краплі.

У цілому, Г.М. Ількун (1978) визначає газостійкість як здатність зберігати властиві рослинам процеси життєдіяльності і генеративного розмноження в умовах забрудненого газами і парами атмосферного повітря. Рівень газостійкості кожного виду рослин або особини оцінюється за граничною концентрацією токсичних речовин у повітрі, які не викликають функціональних і структурних порушень в організмі в період найвищої фізіологічної активності й чутливості до діючих атмосферних чинників. Газостійкість – це нова властивість рослин, яка якнайповніше реалізується:

• а) завдяки ксерофітизації внаслідок зменшення швидкості надходження токсичних газів у внутрішні тканини листка;

• б) у разі знешкодження забрудника специфічними речовинами, що містяться в рослині;

• в) у процесі природного від бору особин, найбільш стійких в місцевих умовах.

Отже, анатомо-морфологічні ознаки, які сприяють підвищенню газостійкості, – це потужна кутикула, додаткові воскові покриви, опушування, менше вентилювання губчастої паренхіми, риси ксероморфності, зокрема дрібні продихи, восковий наліт на листках, який створює водовідштовхувальне покриття, забезпечуючи легке змивання бруду водою. Біохімічний механізм газостійкості полягає в детоксикації газоподібних отрут, що відбувається завдяки посиленому виділенню рослинами різних ефірних олій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві
  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами