Морозостійкість рослин

Екологічна фізіологія рослин

До кріопротекторів належать і багатоатомні спирти: гліцерол, сорбітол, манітол, амінокислоти, наприклад пролін, який здатний замінювати воду в оболонці гідрата білків. Утворення цих сполук призводить до зниження точки замерзання цитоплазми. У такий спосіб клітини захищаються від утворення внутрішньоклітинного льоду й надмірного обезводнення. Накопиченню кріопротекторів сприяє режим знижених, але позитивних температур і перехід рослини в стан спокою. Підвищений вміст вільних цукрів у рослинах (зокрема, в озимих злаків у вузлах кущіння) є важливою передумовою стійкості рослин до заморозків і взагалі до зимівлі.

У цей період змінюються фізичні й хімічні властивості мембран у напрямі збільшення вмісту ненасичених жирних кислот. Чим стійкішою є рослина, тим вищий індекс ненасиченості подвійних зв'язків жирних кислот ліпідів. При загартовуванні підвищується вміст ліпідів, мембранних фосфоліпідів і збільшується їхня ненасиченість. При цьому також відбувається масштабна перебудова дихання: знижуються інтенсивність поглинання кисню і дихальний коефіцієнт, збільшується активність дегідрогенази, що супроводжується появою нових ізоферментів (пероксидаз, каталаз, поліфенолоксидаз, цитохромоксидаз).

Третій етап полягає в переведенні води з клітини у міжклітинники, що забезпечує при охолодженні цілу низку переваг: підвищуються в'язкість протопласта й осмотичний потенціал клітинного соку, а кристали льоду, що утворилися в міжклітинниках, не ушкоджують живого вмісту клітин, як це відбувається, коли кристали льоду утворюються безпосередньо в цитоплазмі, руйнуючи мембрани і органели. Виявлені особливі білки-антифризи, які сприяють виведенню води з клітин у міжклітинники. Вони ж перешкоджають проникненню кристалів льоду з міжклітинників у клітини. Важливу роль для остаточного завершення загартування відіграє вітрифікація – замерзання води без утворення кристалів льоду.

У сукупності при здійсненні цих процесів у природних умовах лід у клітинах не утворюється до температури –40°С. А якщо всі три етапи пройшли нормально, то, як показали штучні експерименти, рослини без шкоди можуть витримувати зниження температури навіть до –195 °С. Слід мати на увазі, що осінньому загартовуванню рослин сприяє сонячна погода без зайвої кількості опадів. І, навпаки, ускладнює його надлишок в ґрунті азоту і фосфору, а також кислий ґрунт, що погано аерується.

Важливу роль у морозостійкості відіграє створення тепла самою рослиною. Відомо, що при замерзанні води виділяється 331,6 Дж енергії на кожен грам води. Тому високе обводнення тканин є захистом від швидкого замерзання. Вважається, що активне заповнення водою квітконосів дозволяє лобелії вночі при заморозках до -7 °С зберігати температуру тканин вищою за 0 °С. Виявилося, що морозостійкі сорти яблуні, порівняно з неморозостійкими, містять більше води в тканинах. Корисним у зв'язку з цим виявляється прийняте на практиці рясне обприскування водою на ніч овочевих і декоративних культур перед настанням заморозку. Підвищує температуру тканин і активізація дихання. У озимих культур активне дихання клітин у зоні вузлів кущіння дозволяє зберігати в них позитивну температуру. У квіток Symphocarpus активність дихання настільки велика, що за нічної температурило –15°С, температура тканин квітки не падає нижче +10°С.

Рослини, які ростуть в холодному кліматі, мають вишу інтенсивність дихання, ніж рослини помірної зони, а найнижча інтенсивність дихання реєструється у рослин із вологих тропічних лісів. Підвищення активності дихання сприяє збільшенню продукування АТФ як енергетичного матеріалу, що забезпечує весь комплекс біохімічних адаптацій рослин до знижених температур.

Наступний розділ:

Зимостійкість рослин

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Морозостійкість рослин“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин
  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами