Режим освітленості як екологічний чинник

Екологічна фізіологія рослин

Рис. 5.2. Світлові криві фотосинтезу різних груп видів рослин

Порівняння світлолюбних і тіньолюбних видів дозволяє зробити й інший цікавий висновок. Перші мають завжди вищу продуктивність. Тому сільськогосподарські рослини завжди високосвітлолюбні. Людина ще з глибокої давнини спочатку стихійно, а потім свідомо відбирала для окультурення найбільш високоврожайні рослини саме серед групи світлолюбних видів.

Коли рослина росте при тому чи іншому рівні освітленості, вона формує листки, пристосовані до певної сили світла. Листки, адаптовані до сильного освітлення, називають світловими, адаптовані до низького освітлення – тіньовими.

Багато рослин, і в першу чергу дерева, формують у верхній частині крони, яка добре освітлена, світлові листки, а у внутрішній частині крони – тіньові. Така світлова адаптація можлива тільки під час росту листка. Пізніше він вже не може змінити своєї структури і фізіології.

Світлові листки відрізняються добре розвиненою стовпчастою паренхімою, мають дрібні клітини та щільну мережу судинно-волокнистих пучків (жилок), а також низький вміст хлорофілу. Компен-

Поперечні зрізи через світловий (а) і тіньовий (б) листок бузку звичайного

Рис. 5.3. Поперечні зрізи через світловий (а) і тіньовий (б) листок бузку звичайного:

1 – верхній епідерміс; 2 – стовпчаста хлоренхіма; 3 – губчаста хлоренхіма; 4 – нижній епідерміс

саційні точки світлових кривих у них зміщені праворуч, світлове насичення настає при повному освітленні або взагалі не настає.

Тіньові листки відрізняються комплексом протилежних ознак. Вони більші за розміром, тонші і побудовані із клітин більшого розміру. Стовпчаста паренхіма слабко розвинена. Кількість хлорофілу більша, і лист виразно виділяється темно-зеленим забарвленням. Компенсаційна точка зміщена ліворуч. За високої освітленості фотосинтез швидко гальмується. На рис. 5.3 подані поперечні зрізи листків бузку, що сформувалися за нормальної і зниженої освітленості.

Продуктивність тіньових листків через переважання в них хлорофілу “b” невисока. У багатьох випадках вони витрачають на дихання більше органічних речовин, ніж продукують при фотосинтезі. Вони ніби “паразитують” на рослині. У зв'язку з цим конструкція всіх штучних угруповань рослин (посівів, клумб, газонів і ін.) має бути такою, щоб рослини не затінювали одна одну, і в них формувалося б якомога менше тіньового листя. Співвідношення світлових і тіньових листків у посіві – найважливіший показник правильності підбору норми висіву і визначення характеру його розміщення.

За різкої зміни умов освітлення у першу чергу страждають старі листки. Відмирання старих великих листків при пересадці розсади з парників у відкритий ґрунт здебільшого обумовлюється цією обставиною.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Режим освітленості як екологічний чинник“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник
  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами