Зелені рослини – особлива форма життя

Екологічна фізіологія рослин

Адаптованість рослин до екологічного середовища забезпечується це й властивістю їхніх клітин, яка називається тотипотентністю. Тотипотептність – це здатність молодих клітин диференціюватися в будь- яку з клітин дорослої рослини. У нормі у тварин тотипотентність властива тільки заплідненій яйцеклітині (зиготі), проте в рослин тотипотентність може бути реалізована кожною неспеціалізованою соматичною клітиною. Тотипотентність клітин виявляється в поширеній здатності рослинного організму до відновлення втрачених частин – регенерації. Добре відомим прикладом регенерації є утворення при живцюванні рослин додаткових коренів на зрізаних пагонах.

Необхідність захищати себе від фітофагів зумовила появу у рослин цілої низки морфологічних захисних пристосувань. Це різні шипи й колючки. Сформувалася також лінія біохімічного захисту, яка охоплює утворення в рослинах широкого асортименту різних токсинів, глікозидів і алкалоїдів, біосинтез яких практично повністю відсутній у тварин.

Відрізняються рослини від тварин і за тривалістю росту. Ріст рослин у період вегетації є практично постійним процесом (особливо ріст і галуження кореневих систем), тоді яку тварин він пов'язаний тільки з першими етапами онтогенезу.

Рослини ростуть, тварини переміщуються. Рослини реагують на довкілля формоутворенням, а тварини – зміною поведінки.

Зіставляючи особливості рослин і тварин, слід наголосити, що їжа рослин отримується ними із довкілля поверхнею листків і коренів. Чим більшою є ця поверхня, тим ефективніше відбувається поглинання вуглекислого газу, світла, іонів мінеральних речовин і води. Через це відношення поверхні (s) до об'єму (v) у рослин має тенденцію до максимізації, тобто s/v → ∞. На відміну від цього принцип побудови тіла тварин на основі особливостей їхньої фізіології інший – він спрямований на мінімізацію зовнішньої поверхні: s/v → 0.

У цілому рослини за багатьма параметрами форми і властивостями істотно відрізняються від тварин, але при цьому мають дуже тонко й точно функціонуючі механізми виживання та розмноження. Просто механізми у них не такі, як у тварин.

Відмінності у способі живлення у рослин і тварин виявляється не лише в окремих особин, вони охоплюють і їхні популяції, тобто сукупності особин, у формі яких існують усі види живих організмів.

Положення окремої особини тварин у межах території, яку займає їхня популяція, не фіксоване, тоді як рослини завжди знаходяться в певних локусах популяційного поля й прикріплені до нього кореневою системою. У цьому разі популяційне поле – це територія, на якій більш-менш компактно проживають особини одного таксономічного виду.

В основі всіх особливостей рослин лежать фізіологічні процеси, кожен з них має певну спрямованість і реалізується залежно від екологічних особливостей місця існування. Більшість рослин – багатоклітинні організми, і усі їхні фізіологічні процеси прив'язані до певних клітин та внутрішньоклітинних структур, а також груп клітин, що утворюють рослинну тканину, спеціалізовану на реалізації певної фізіологічної функції. Наприклад, хлоренхіма – процесу фотосинтеза, ксилема – проведенні води і мінеральних речовин.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зелені рослини – особлива форма життя“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя
  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами