Ріст і розвиток

Екологічна фізіологія рослин

Пагони. Пагони складаються з подовженої частини – стебла, бруньок і листків. Ріст стебла у довжину відбувається за рахунок верхівкових меристем, що знаходяться в бруньках і зазвичай прикриті бруньковими лусками. У злаків додатковий ріст стебла (соломини) у довжину забезпечують інтеркалярні меристеми, розміщені поперек стебла над кожним вузлом. Ріст стебел у товщину відбувається завдяки діяльності особливої вторинної меристеми – камбію.

Мабуть, ще більшою мірою, ніж коренів, ріст пагонів залежить від екологічних чинників. Загальновідома гальмівна дія на ріст пагонів знижених температур. Зона оптимальних температур здебільшого залежить від географічного походження видів культурних рослин. Для росту пагонів картоплі вона становить 17–18 °С, для цукрового буряку 16-22 °С, для кукурудзи – близько 26 °С. Сприятливі для росту пагонів і невеликі контрасти денної і нічної температури. Остання має бути на 5–10 °С нижчою за денну. Негативним щодо росту пагонів є безперервне освітлення, особливо з високою часткою ультрафіолетових променів.

Як і у коріння, у пагонів напрям росту визначається системою тропізмів. Для них характерний негативний геотропізм, тобто ріст угору відносно напряму сили тяжіння, позитивний геліотропізм – ріст за напрямом джерела світла та ін.

Для росту кореня і пагонів однаковою мірою важлива наявність градієнта температури в середовищі повітря/ґрунт. Для більшості культурних рослин оптимальний градієнт від верхівки пагонів до кінчиків кореня становить 22–24°С / 10–12°С. За відсутності такого градієнта корені і пагони ростуть гірше. За умови що градієнт зворотний і температура повітря нижча, ніж температура ґрунту, рослини швидко старіють і їх прирости суттєво зменшуються.

Листок. Ріст листків має дві особливості. По-перше, вони не мають верхівкової меристеми і ростуть за рахунок основи, і, по-друге, ріст листка обмежений у часі і припиняється по досягненні ним генетично зумовленого розміру і форми. Утворюється листок з листкових горбків конусів наростання пагонів. У конусі наростання пагонів спочатку з'являється листковий виступ, потім формується вісь листка і зрештою листкова пластинка.

Загальна тривалість росту листка становить 15–20 днів і неоднакова у різних видів рослин. У молодих і старих рослин листки дрібніші. Є відмінність і у розмірах листків, розташованих на одному пагоні. При вивченні росту листка зазвичай використовують особливий показник – пластохрон. Пластохрон – це інтервал часу між закладкою в конусі наростання двох послідовних листків. К.М. Ситник із співавторами показав, що ріст листка, як і кореня, відповідає сигмоподібним кривим.

Наступний розділ:

Спокій у житті рослин

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ріст і розвиток“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток
  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами