Розділ «20.3. Стратегія збуту на страховому ринку»

Страхування

2. Страхові агенти. Це громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані зі здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Вони є представниками страховика і діють у його інтересах за винагороду на підставі договору-доручення зі страховиком. У сучасній вітчизняній практиці страхові агенти- фізичні особи поділяються на кілька категорій:

1) штатний страховий агент - працівник страхової компанії, що перебуває в штаті страховика, отримує посадовий оклад і, як правило, надбавку у вигляді комісійної винагороди від самостійно укладених договорів страхування (залучених клієнтів), а також премії за виконання інших функцій в інтересах страхової компанії: консультування клієнтів, участь в організації і проведенні маркетингових заходів тощо. Наприклад: а) агенти, що реалізують поліси біля посольств для виїжджаючих за кордон; б) працівники підрозділів продажу філій страхових компаній; в) бригадири агентських бригад, що отримують оклад за утримання офісу агентської бригади, керівництво її діяльністю, підбір, навчання та наставництво, звітність і поточний контроль тощо;

2) позаштатний страховий агент. Основна відмінність від штатного в тому, що ця категорія працює за трудовими угодами зі страховиком, не отримує посадового окладу, а заробітна плата її складається з комісійної винагороди за укладені договори страхування (залучені страхові платежі), а також можливі премії за інші окремі доручення. Ця категорія поділяється на три основні групи:

а) ті, що працюють від імені та в інтересах однієї страхової компанії (моноагенти, або корпоративні). Перевагою цієї групи агентів є те, що вони - носії корпоративної культури конкретного страховика, забезпечують рекламно-інформаційну діяльність у його інтересах, будують кар'єру в цій компанії, а їх навчання в корпоративній системі і заходи зі зміцнення лояльності дають найбільший ефект;

б) ті, що працюють від імені та в інтересах кількох страхових компаній (поліагенти, або "ринкові агенти"). Перевагою цієї групи є те, що, як правило, вони спеціалізуються на одному - трьох видах страхування, мають умови страхування і можливість запропонувати клієнту різні умови від різних страхових компаній, швидше підвищують власний фаховий рівень за рахунок отримання більшого обсягу інформації в різних компаніях. Недоліком для страховика в цій групі є те, що агент, об'єктивно дбаючи про інтереси власного зиску, здебільшого пропонуватиме клієнту продукти тієї страхової компанії, в якій вищий відсоток комісійної винагороди, тому результат впливу на його роботу адміністративними засобами значно менший;

в) агенти-сумісники. Відмінність від перших двох груп не в тому, що агентська діяльність не є їхнім основним місцем роботи (у перших це також можливо, коли вони здійснюють продаж у вільний від основної роботи час, навіть працюючи в страховій компанії), а в тому, що агент-сумісник під час роботи за основним місцем на своєму робочому місці (не в страхуванні) укладає договори страхування. Це проводиться з відома і дозволу керівника, інтерес якого полягає в додатковому заохоченні працівника у формі заробітку від страхової агентської діяльності. Наприклад, працівники туристичних фірм, автосалонів, СТО, баз відпочинку та ін.

Останнім часом, з розвитком в Україні інфраструктури фінансових послуг, все більшого поширення набуває категорія страхових агентів, що досягли рівня фінансових консультантів. Основна якісна відмінність фінансового консультанта від страхового агента така. Страховий агент знає і реалізує кілька видів страхових продуктів, попередньо проводить пошук тих майбутніх клієнтів, яким можуть бути реалізовані ці продукти, і далі веде роботу з укладання договорів страхування з ними. Можливості фінансового консультанта значно ширші. Так, працюючи з широким прошарком платоспроможного населення або в середовищі клієнтів - юридичних осіб (як правило, малого і середнього бізнесу), фінансовий консультант попередньо вивчає потреби конкретного ймовірного клієнта, і, залежно від цих потреб, пропонує йому відповідні фінансові продукти, серед яких види ризикового страхування, страхування життя, цілий спектр банківських продуктів (кредитування, депозити тощо). Є підстави вважати, що цей вид фінансових посередників набуватиме значного розвитку в майбутньому.

Приклад

За твердженням соціологів, середньостатистична сім'я витрачає на "необов'язкові" придбання від 5 до 12 % сімейного бюджету ("необов'язкові" - ті, виключення яких не впливатиме на забезпечення ні фізіологічних, ні духовних, ні естетичних потреб сім'ї). Отже, якщо взяти умовну середньостатистичну сім'ю з чотирьох осіб, батьки в якій у віці від ЗО до 40 років у місяць заробляють разом 2 тис. грн, то фінансовий консультант може запропонувати і реалізувати цій сім'ї комплексний фінансовий продукт під назвою "Сімейна скарбничка" (табл. 20.2).

Отже, середньостатистична сім'я, без шкоди іншим витратним статтям бюджету, може отримати від фінансового консультанта після відповідних роз'яснень пропозиції щодо укладання п'яти популярних договорів страхування, що захищатимуть першочергові майнові інтереси сім'ї. З наведеної таблиці

Таблиця 20.2. Зразок пропозиції комплексного фінансового продукту

ПоказникСума, грн
1Річний сімейний бюджет: 2 тне. грн ■ 12 міс.24 000
210 % на "необов'язкові" витрати2 400
3Страхування від нещасних випадків всіх членів сім'ї: 4 осіб o 40 грн160
4Страхування двокімнатної квартири300
5Страхування цивільної відповідальності автовласника200
6Страхування дітей накопичувальне (до повноліття): 2 дит. o 500 грн1000
7Страхування автокаско (пайове)740

видно, що навіть так звані малозабезпечені сім'ї можуть скористатись страховим захистом з окремого виду страхування, наприклад, страхування майна чи від нещасних випадків. У більш заможних сім'ях фінансовий консультант може за цим же методом запропонувати отримання кредиту на покращення житлових умов, заміну автомобіля, підприємницький кредит тощо або розмістити депозит у банку. При цьому, якщо фінансовий консультант співпрацює з кількома страховими компаніями - наприклад, з компаніями, що здійснюють ризикові види страхування (автокаско, медичне страхування) та з компаніями зі страхування життя та банками (кредитними спілками), він має змогу запропонувати клієнтові вибір

3. Брокери. Відповідно до чинного законодавства страховий брокер - це юридична особа чи громадянин, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Відповідно до чинного законодавства в Україні страхові брокери - громадяни, зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування.

Окрім зазначених видів брокерів є ще перестрахові брокери

- юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди зі страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.

Фактично, якщо страховий агент є представником інтересів однієї чи кількох страхових компаній, то страховий брокер за функціями відрізняється тим, що спочатку він шукає клієнта, який потребує страхового захисту, а потім пропонує йому варіанти страхування від різних страхових компаній, захищаючи в подальшому інтереси свого клієнта перед страховою компанією як страховий адвокат. Як правило, страховий брокер - це висококваліфікований фахівець у галузі страхування, що має розвинені навички продажу, широкі зв'язки й авторитет серед страховиків та активно працює щодо пошуку і залучення клієнтів до укладання договорів страхування.

4. Інші канали продажу. Сьогодні все більшого розвитку набуває категорія страхових агентів, яка отримала умовну назву "нестрахові посередники". Це фактично страхові агенти

- юридичні особи, які під час надання власних послуг клієнтам укладають з останніми договори страхування. Так, ця діяльність поширена в банках, автосалонах і туристичних фірмах. При цьому, як правило, службовець банку, на якого покладено обов'язок укладання договорів страхування об'єкта застави від імені страхової компанії, отримує не комісію від страховика, а премію від банку за виконання додаткових функцій, а комісію в цілому отримує банк.

До інших каналів продажу належить такий, як продаж через мережу Інтернет (поки що навіть у країнах з розвиненим ринком страхових послуг його частка в загальній реалізації займає не більше 3-5 %). В Україні цей канал не може бути реалізований повною мірою через відсутність правового механізму електронного підпису.


Підготовка аквізиторів


Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страхування» автора Базилевича В.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „20.3. Стратегія збуту на страховому ринку“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАХУВАННЯ

  • Висновки

  • Розділ 2. РИЗИК, УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ У СТРАХУВАННІ

  • Висновки

  • Розділ З. КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАХУВАННЯ

  • 3.5. Класифікація страхування за родом небезпеки

  • Висновки

  • Частина II. ОСОБОВЕ СТРАХУВАННЯ

  • 4.2. Змішане страхування життя

  • 4.3. Значення, стан та перспективи розвитку страхування життя в Україні

  • Висновки

  • Розділ 5. СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

  • 5.2. Обов'язкове державне страхування від нещасних випадків

  • 5.3. Добровільне страхування від нещасних випадків

  • 5.4. Страхування від нещасних випадків пасажирів

  • Висновки

  • Розділ 6. МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ

  • 6.3. Добровільне медичне страхування

  • Висновки

  • Розділ 7. ПЕНСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ

  • 7.2. Страхування додаткової пенсії

  • Висновки

  • Частина III. МАЙНОВЕ СТРАХУВАННЯ

  • 8.2. Страхування майнових інтересів фізичних та юридичних осіб

  • 8.3. Вартісна оцінка майна, що підлягає страхуванню. Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків

  • Висновки

  • Розділ 9. ТРАНСПОРТНЕ СТРАХУВАННЯ

  • 9.2. Страхування водних транспортних засобів. Морське страхування

  • 9.3. Авіаційне страхування

  • 9.4. Страхування вантажів на різних видах транспортних засобів

  • Висновки

  • Розділ 10. СТРАХУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ

  • Розділ 11. СТРАХУВАННЯ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ

  • Частина IV. СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

  • 12.3. Страхування професійної відповідальності

  • 12.4. Страхування відповідальності суб'єктів господарювання - джерел підвищеної небезпеки

  • 12.5. Страхування інших видів відповідальності

  • Висновки

  • Частина V ПЕРЕСТРАХУВАННЯ

  • 13.3. Методи перестрахування

  • 13.4. Види та інструменти перестрахування

  • 13.5. Стан та перспективи розвитку перестрахування в Україні

  • Висновки

  • Частина VI. ФІНАНСИ СТРАХОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • 14.2. Страхові тарифи

  • 14.3. Баланс страхової організації, фінансові ресурси страховика

  • 14.4. Формування фінансового результату страхової організації. Показники фінансової діяльності

  • 14.5. Страхові резерви

  • Висновки

  • Розділ 15. ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА СТРАХОВИКА

  • Частина VII. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Розділ 17.ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Висновки

  • Розділ 18. РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯД ЗА БАНКІВСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УКРАЇНІ

  • Висновки

  • Частина VIII. МАРКЕТИНГ НА РИНКУ СТРАХУВАННЯ

  • Розділ 20. МАРКЕТИНГ У СТРАХОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • 20.3. Стратегія збуту на страховому ринку
  • Висновки

  • Частина IX. АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ

  • Розділ 22. МОДЕЛІ ПРОЦЕСУ ПОЗОВІВ

  • Розділ 23. МОДЕЛЬ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РИЗИКУ

  • Розділ 24. МОДЕЛІ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ

  • Розділ 25. СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ

  • 25.2. Страхові угоди з виплатами наприкінці року смерті

  • 25.3. Страхові ануїтети

  • 25.4. Нетто-премії

  • 25.5. Нетто-резерви

  • Висновки

  • Розділ 26. МОДЕЛЬ КОЛЕКТИВНОГО РИЗИКУ

  • Розділ 27. ДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ БАНКРУТСТВА

  • 27.2. "Практичні" оцінки ймовірності банкрутства в класичній моделі ризику, дифузійна апроксимація процесу ризику

  • 27.3. Порівняння апроксимацій імовірності банкрутства страхових компаній

  • 27.4. Знаходження точних оцінок імовірності банкрутства страхових компаній України у класичній моделі ризику

  • 27.5. Обчислення оцінок імовірностей банкрутства страхових компаній України

  • 27.6. Визначення мінімально необхідного розміру стартового капіталу страхової компанії

  • Висновки

  • Розділ 28. ЗМЕНШЕННЯ РИЗИКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ

  • 28.3. Перестрахування у динамічній моделі банкрутства

  • Висновки

  • Частина X. ІНОЗЕМНЕ СТРАХУВАННЯ

  • 29.2. Класифікація видів страхування в Європейському Союзі

  • 29.3. Структура страхового ринку Європейського Союзу

  • 29.4. Європейське регулювання страхової діяльності

  • Висновки

  • Розділ 30. СТРАХУВАННЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

  • Висновки

  • Розділ 31. СТРАХУВАННЯ У НІМЕЧЧИНІ

  • Розділ 32. СТРАХУВАННЯ У ФРАНЦІЇ

  • 32.3. Оцінка результатів діяльності французьких страхових компаній

  • Висновки

  • Розділ 33. СТРАХУВАННЯ У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГОВЕЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • 33.3. Роль держави в організації страхування міжнародних торговельних операцій

  • Висновки

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи