Розділ «Висновки»

1. Страхування ренти (ануїтетів) є різновидом договорів зі страхування життя, за яким страховик зобов'язується сплачувати застрахованій особі виплати при дожитті її до визначеного договором терміну розстрочено, із зазначеною за угодою сторін періодичністю в обсязі нагромадженого індивідуального резерву страхових внесків. Страхові внески можуть сплачуватись одноразово або ж розстроченим платежем.

2. Об'єктом страхування ренти (ануїтетів) є майнові інтереси застрахованих осіб, пов'язані з життям, працездатністю та пенсійним забезпеченням.

3. Ануїтет може бути: негайним; гарантованим; строковим; відстроченим; зі зростаючою сумою; із захистом капіталу; для того, хто пережив смерть одного із членів подружжя, та ін.

4. З метою поєднання страхової та інвестиційної складових страховики, що здійснюють страхування ренти, використовують трастові угоди, згідно з якими активи страхувальника чи групи страхувальників передаються під опіку довірених осіб, які здійснюють управління цими активами на користь їх власників, що дає можливість збільшувати обсяг страхових виплат залежно від дохідності розміщення активів.

б. Грошова сума, що виплачується страховиком власникам дохідних страхових полісів за рахунок інвестування страхових резервів із довгострокового страхування життя, називається бонусом. Бонуси бувають: прості, стандартні нагромаджуваль-ні, остаточні та проміжні.

6. Різновид особового страхування, за якого страхувальник одноразово чи в розстрочку сплачує страхові (пенсійні) внески, а страховик бере на себе зобов'язання виплати застрахованій особі пенсії (одноразової, розстроченої чи довічної з певною періодичністю) називають пенсійним страхуванням. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється страховими компаніями, банками та недержавними пенсійними фондами.

7. НПЗ через НПФ здійснюється укладанням контракту між адміністратором пенсійного фонду та вкладниками цього фонду, який (контракт) ґрунтується на визначених обсягах внесків (платежів) страхувальника та на обсягах пенсійних виплат, що залежать від вартості пенсійних активів фонду.

8. НПЗ, що здійснюється через страхові компанії, передбачає підписання договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті, що ґрунтується на визначених обсягах пенсійних виплат застрахованому.

9. Банківські установи здійснюють НПЗ шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для нагромадження пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

10. Система НПЗ ґрунтується на принципах: законодавчого визначення умов НПЗ; добровільності; заінтересованості; рівноправності всіх учасників фонду, що беруть участь в одній пенсійній схемі; розмежуванні активів пенсійного фонду від активів його засновників і роботодавців; визначенні суми пенсійних виплат від суми пенсійних внесків; цільового використання коштів НПФ; державного регулювання розміру тарифів; відповідальності за порушення норм, передбачених законодавством; державного регулювання та нагляду за діяльністю за суб'єктами, що його здійснюють.