Розділ 15. ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА СТРАХОВИКА

15.1. Зміст фінансової безпеки страхової організації та характеристика джерел її забезпечення.

15.2. Платоспроможність страховика та методи її оцінки.

15.3. Бюджетування фінансової діяльності страхової організації.

15.4. Інвестиційна діяльність страхової організації.

15.1. Зміст фінансової безпеки страхової організації та характеристика джерел її забезпечення

15.2. Платоспроможність страховика та методи її оцінки

Важливим показником фінансової стійкості є показник платоспроможності страхової компанії, який свідчить про можливість страхової компанії покривати зобов'язання за рахунок власних активів. Показник платоспроможності страховика визначається як співвідношення між фактичним і нормативним рівнями платоспроможності. Такий показник має високий ступінь інтеграції, оскільки охоплює значну кількість чинників: вартість активів; обсяг страхових надходжень та страхових виплат; частку страхових премій, що належать перестраховикам; власні фінансові ресурси та загальну суму зобов'язань страховика.

Д.Д. Хемптон дає таке визначення платоспроможності: платоспроможність компанії визначається як здатність покривати всі фінансові зобов'язання, оплачувати всі позови й страхові допомоги з різних полісів, виданих страховою компанією.

З практичного погляду, поняття платоспроможності пов'язане з визнанням компанії неплатоспроможною. Неплатоспроможність виникає, коли компанія не в змозі вчасно платити за своїми боргами. Так, Г.А. Бєлянкін визначає, що платоспроможність означає, що вартість активів страхової компанії перевищує вартість її зобов'язань або дорівнює їм. Страховик вважається неплатоспроможним, якщо його активи неадекватні або недоступні в певний час, щоб здійснити виплати за страховими випадками, що наставали.

Таким чином, можна визначити платоспроможність страховика як його фактичну і потенційну можливість розраховуватися за зобов'язаннями за рахунок перетворення у грошові кошти його активів.

Найчастіше в літературі згадуються такі методи оцінки платоспроможності:

o оцінка ліквідаційної вартості компанії;

o метод динамічної оцінки.

Перший метод полягає в оцінці вартості активів компанії на деякий фіксований момент часу.

В окремих джерелах стверджується, що чиста ліквідаційна вартість компанії дає достатню підставу для оцінки її ліквідності. При цьому чиста ліквідаційна вартість визначається як ліквідаційна вартість активів мінус усі зобов'язання компанії

де ИІУ - чиста ліквідаційна вартість компанії; А' - ліквідаційна вартість активів компанії; Ь - вартість всіх зобов'язань компанії.

Компанія стає банкрутом, коли її "чиста ліквідаційна вартість" знижується до нуля. Якщо з'ясовується, що вартість активів трохи перевищує вартість зобов'язань, то говорять про наявність так званої маржі платоспроможності у цього страховика.

Останніми десятиліттями маржа платоспроможності в багатьох країнах стала використовуватися органами страхового нагляду для визначення фінансової стабільності компаній.

Відповідно до методу динамічної оцінки оцінюється здатність компанії виконувати свої зобов'язання в міру їхнього надходження до оплати.