TextBook За Законом України "Про страхування" страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, є обов'язковим. Порядок і правила цього виду страхування затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. № 1788.
Причини, що зумовили необхідність запровадження обов'язкового страхування господарських суб'єктів - джерел підвищеної небезпеки:
o постійне зростання рівня ризиковості виникнення техногенних катастроф у міру розвитку НТП;
o залежність населення, що страждає від техногенних аварій, від можливостей та розуміння місцевої чи регіональної влади, котрі завжди обмежені;
o потреба у встановленні єдиних норм щодо фінансового відшкодування збитків потерпілим;
o потреба в додатковому гарантованому джерелі модернізації системи безпеки на небезпечних об'єктах.
Предмет страхування - майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним прямої шкоди третім особам внаслідок пожежі та/або аварії на об'єкті підвищеної небезпеки.
Перелік майнових об'єктів підвищеної небезпеки, з приводу яких виникає цей вид страхування, затверджений Кабінетом Міністрів України, наведено в додатку 1 до Порядку (табл. 12.4-12.6).
Таблиця 12.4. Перелік груп об'єктів підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, за категорією небезпеки
| Групи об'єктів підвищеної небезпеки | Категорія небезпеки |
| Об'єкти, на яких можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, у тому числі пожежовибухонебезпечні, в кількості, що дорівнює чи перевищує норматив граничної маси для об'єкта 1-го класу, визначеного відповідно до Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 (далі - Порядок). Гідротехнічні споруди 1-го, 2-го і 3-го класів (табл. 12.5). Хвостосховища, шламонакопичувачі, накопичу вачі токсичних відходів (табл. 12.6) | 1 |
| Об'єкти, на яких можуть використовуватися або встановлюються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, у тому числі пожежовибухонебезпечні, в кількості, що дорівнює чи перевищує норматив граничної маси для об'єкта 2-го класу, але не більше, ніж норматив граничної маси для об'єкта 1-го класу, визначеного відповідно до Порядку. Гідротехнічні споруди 4-го класу (табл. 12.5) | 2 |
| Об'єкти, на яких можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, у тому числі пожежовибухонебезпечні і пожежонебезпечні, в кількості, що становить 2 і більше відсотки нормативу граничної маси для об'єкта 1-го класу, але не більше, ніж норматив граничної маси для об'єкта 2-го класу, визначеного відповідно до Порядку | 3 |
Таблиця 12.6. Класи основних гідротехнічних споруд
| Тип гідротехнічних споруд (СНІП 2.06.01-86) | Тип ґрунтової основи | Клас гідротехнічної споруди залежно від її висоти (ябо глибини) | |||
| 1 | 2 | 8 | 4 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Греблі з ґрунтових матеріалів | А Б в | Понад 100 75 50 | 70-100 35-76 25-50 | 25-70 15-35 16-25 | Менш як 25 15 15 |
| Греблі бетонні та залізобетонні, підводні конструкції будівель гідроелектростанцій, судноплавні шлюзи, суднопідйомники та інші споруди, які беруть участь у створенні напірного фронту | А Б В | Понад 100 50 25 | 60-100 25-60 20-26 | 25-60 10-25 10-20 | Менш як 26 10 10 |
| Підпірні стіни | А Б В | Понад 40 ЗО 25 | 25-40 20-30 18-25 | 15-25 12-20 10-18 | Менш як 15 12 10 |
| Морські причальні споруди основного призначення (вантажні, пасажирські, суднобудівні, судноремонтні тощо) | А Б В | Понад 25 | 20-25 | Менш як 20 | |
| Морські внутрішньо-портові захисні споруди, берегові укріплення пасивного захисту, струмененапрямні і намулозатримувальні греблі та ін. | А Б В | Понад 15 | 15і менше | ||
| Захисні споруди (моли, хвилеломи і дамби), льодозахисті споруди | А Б В | Понад 25 | 5-25 | Менш як 5 | |
Закінчення табл. 12.5
| 1 | 2 | 09 | 4 | 5 | 6 |
| Сухі наливні доки, на- ливні доккамери | А Б В | Понад 15 | 16 і менше | ||
| Стаціонарні бурові платформи на шельфі для добування нафти і газу, естакади у відкритому морі, штучні острови | А Б В | Понад 25 | 25 і менше |
Примітки. 1. Ґрунтова основа: А - скельна, Б - піщана, В - глиниста, водонасичена в пластичному стані.
2. Типи гідротехнічних споруд та ґрунтової основи визначаються відповідно до технічної документації.
Таблиця 12.6. Класи хвостосховищ і шламонакопичувачів, накопичу вачів токсичних відходів
| Клас сховища | Місткість сховища, млн куб. м | Вихід відходів, т/добу | Висота греблі або захисної дамби, м | Ступінь відповідальності споруд залежно від наслідків порушення їх експлуатації (згідно з ГОСТом 27751-88) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| І | Більш як 100 | Більш як 10 000 | Більш як 50 | Особливо відповідальні, пожежа та/або аварія на яких зумовлює катастрофічні наслідки для населених пунктів і підприємств, а також отруєння, забруднення водоймищ і водостоків питного призначення |
| II | Від 50 до 100 | Від 5000 до 10 000 | Особливо відповідальні, пожежа та/або аварія яких не зумовлює катастрофічних пунктів і підприємств, можливе затоплення сільськогосподарських угідь, отруєння |
Закінчення табл. 12.6
| 1 | 2 | 8 | 4 | 5 |
| І забруднення водоймищ, які мають народногосподарське значення | ||||
| III | Від 10 до 50 | Від 3000 до 5000 | Від 20 до 50 | Відповідальні, пожежа та/ або аварія на яких не може викликати значних наслідків для населених пунктів і підприємств, можливе затоплення місцевості, яка не має народногосподарського значення |
Суб'єкти страхування - страхувальники, страховики і треті особи, яким внаслідок пожеж та/або аварій на об'єктах підвищеної небезпеки може бути заподіяна пряма шкода.
Страхувальники - суб'єкти господарювання, яким об'єкти підвищеної небезпеки належать на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління чи які користуються або володіють об'єктами підвищеної небезпеки.
Страховики - юридичні особи - резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензію на проведення обов'язкового страхування.
Треті особи - фізичні та юридичні особи, яким може бути заподіяна або заподіяна пряма шкода внаслідок пожежі та/або аварії на об'єкті підвищеної небезпеки, крім осіб, які знаходилися в трудових відносинах зі страхувальником, а також тих, які несанкціоновано або під час виконання службових обов'язків перебували на об'єкті підвищеної небезпеки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страхування» автора Базилевича В.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „12.4. Страхування відповідальності суб'єктів господарювання - джерел підвищеної небезпеки“ на сторінці 1. Приємного читання.