Розділ «Висновки»

1. Співстрахування та перестрахування виконують водночас функції захисту страхових інтересів страхувальників і страховиків.

2. Співстрахування - це страхування, за якого двоє чи більша кількість страховиків беруть участь у страхуванні одного й того ж ризику на пайових засадах чи на основі солідарної відповідальності.

3. Товариствам взаємного страхування притаманні важливі переваги: простий механізм утворення; не потрібне нагромадження первісного капіталу; учасниками їх є зацікавлені саме у страховому захисті суб'єкти.

4. Перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестраховиком) на визначених договором умовах частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (цесіонарія, перестраховика) - резидента чи нерезидента, який має статус страховика або перестраховика згідно з законодавством країни.

5. Процес передачі ризику перестраховику (іншому страховику) називається цедуванням ризику або страховою цесією.

6. Перестрахування виконує низку важливих функцій: вторинний перерозподіл ризику; взяття до страхування дуже дорогих та унікальних ризиків; сприяння запровадженню та поширенню нових видів страхування; сприяння формуванню однорідного збалансованого портфеля; є формою "невидимого" експорту.

7. Передача ризиків у перестрахування здійснюється факультативними, облігаторними та факультативно-облігатор-ними методами. Факультативний метод застосовують, як правило, за одним великим ризиком; облігаторний - коли ризик настільки великий, що виходить за межі лімітів чинних договорів перестрахування; факультативно-облігаторний - метод, за якого цедент вільно обирає ризик (чи групу ризиків), що передаються в перестрахування, та їх розмір.

8. Залежно від умов розподілу ризиків між цедентом і це-сіонарієм розрізняють пропорційне та непропорційне перестрахування. Пропорційне передбачає передачу цедентом заздалегідь визначених часток взятих на страхування ризиків і премій, пропорційно яким цесіонарій здійснює відшкодування. Непропорційне перестрахування - така форма, за якої відповідальність перестраховика настає тоді, коли обумовлений розмір збитку чи збитковості перевищений.

9. Пропорційному перестрахуванню притаманні такі види договорів: квотний, ексцедентний та квотно-ексцедентний.

10. Найпоширенішими видами договорів непропорційного перестрахування є договір ексцедента збитків, за яким цесіонарій несе відповідальність у межах визначених лімітів за окремий ризик, та договір ексцедента збитковості, за яким цесіонарій несе відповідальність у межах визначених лімітів за страховий портфель.

11. Є три основні моделі ринку перестрахування: 1) домінування професійних спеціалізованих перестраховиків; 2) основні суб'єкти - страховики, що надають перестрахові послуги; 3) змішана модель.

12. Перестраховий ринок України знаходиться тільки на початку свого становлення. Позитивними тенденціями його розвитку є розширення місткості національного ринку; позитивна динаміка між валовими і чистими преміями; поява на національному ринку професійних перестраховиків.