Розділ «13.3. Методи перестрахування»

Страхування

Маючи на меті забезпечення страхування ризиків, масштаби страхового відшкодування за якими перевищують економічні можливості окремих страховиків, останні змушені передавати частину цих ризиків (а тому і відповідні частки страхових премій) іншим страховикам, тобто здійснювати перестрахування.

Передача ризиків від одного страховика до іншого здійснюється за допомогою різних методів. На практиці найбільшого поширення набули факультативний, облігаторний та факультативно-облігаторний методи передачі ризику (табл. 13.1).

Факультативний метод передачі ризику в перестрахування вважається найпростішим. Факультативне перестрахування здійснюється практично за одним великим ризиком. Це-дент має право визначати, який ризик, в якому обсязі та на яких умовах можна перестрахувати, тобто цедент самостійно встановлює власну частку утримання страхового ризику. Цей метод передбачає також свободу цесіонарія, який може прийняти чи відхилити пропозиції цедента, він може також внести

Таблиця 13.1. Передача ризику в перестрахуванні

ФакультативнийОблігаторний (договірний)Факультативно-облігаторний
Кожний ризик розглядається окремо і може перестраховуватись повністю або частковоОбов'язкова передача цедентом певної частки усіх ризиків, взятих на страхування, цесіонарію, якщо їх страхова сума перевищує обумовлений обсяг власної участі цедентаЦедент має право визначити, які ризики та в яких обсягах можуть бути передані в перестрахування
Цесіонарій може прийняти, відкинути або змінити умови пропозиції цедентаЦесіонарій зобов'язаний взяти у перестрахування частки усіх ризиків страховика (цедента)Цесіонарій зобов'язаний взяти цедовані частки ризиків за умовами цедента
Цесіонарій і цедент вільні у своєму виборі умов та розмірів передачі (взяття) ризику в перестрахуванняЦесіонарій може внести певні обмеження своєї відповідальності за ризиками, що перестраховуються

свої пропозиції щодо умов перестрахування страхового ризику.

Використовуючи факультативний метод перестрахування, цедент має можливості укладати договори на страхування ризиків, що значно перевищують його економічні можливості відшкодувати збитки (за настання страхової події), домагаючись при цьому збалансування страхового портфеля цедента, котрий може самостійно вибирати та передавати в перестрахування лише найбільші за обсягом чи найнебезпечніші ризики. Це позитивні аспекти факультативного методу.

До негативних аспектів впровадження факультативного методу перестрахування належать такі:

- значні затрати, які може здійснити цедент при визначенні тарифів зі страхування окремого страхового ризику;

- значні затрати, пов'язані з підготовкою та наданням інформації цесіонарію про власний страховий портфель;

- зобов'язання передати частину ризику перестраховику до початку відповідальності цедента за цей ризик;

- вірогідність того, що перестраховик через різні канали ретроцесії може взяти на себе надмірну відповідальність за один і той же страховий ризик, що призводить до надмірного зростання зобов'язань одного перестраховика.

До факультативного методу перестрахування вдаються у таких випадках:

1) коли певний страховий ризик не можна перестрахувати іншими методами;

2) коли ризик надто великий і виходить за межі лімітів чинних договорів перестрахування;

3) коли страхова компанія (цедент) бажає передати частину ризику, що знаходиться на її власному страховому утриманні.

Взяття факультативного ризику в перестрахування передбачає, що цедент повинен надіслати можливим перестрахови-кам (цесіонаріям) письмову пропозицію (сліп), у якій визначаються: назва та адреса страхувальника; характеристика об'єкта страхування (ризику); страхова сума; умови страхування та перестрахування; ставки премії; розміри власного утримання страхового ризику цедентом.

Якщо перестраховик погоджується взяти факультативний ризик на умовах цедента, то він надсилає цеденту підтвердження (тейк ноут), яким засвідчує свою участь у взятті на перестрахування визначеної частки ризику.

Облігаторний (договірний) метод перестрахування зобов'язує цедента передати перестраховику в межах певної частки всі ризики одного характеру, взяті на страхування в тій чи іншій країні, наприклад, ризики пожежі та непрямі ризики. Передача таких часток ризиків перестраховику здійснюється тільки тоді, коли страхова сума перевищує законодавчо визначене власне утримання страховика.

Власне утримання (Retention) - це розмір ризику, який страховик залишає у своїй відповідальності. Ризики (або частки їх), що перевищують цей розмір, передаються в перестрахування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страхування» автора Базилевича В.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „13.3. Методи перестрахування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАХУВАННЯ

  • Висновки

  • Розділ 2. РИЗИК, УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ У СТРАХУВАННІ

  • Висновки

  • Розділ З. КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАХУВАННЯ

  • 3.5. Класифікація страхування за родом небезпеки

  • Висновки

  • Частина II. ОСОБОВЕ СТРАХУВАННЯ

  • 4.2. Змішане страхування життя

  • 4.3. Значення, стан та перспективи розвитку страхування життя в Україні

  • Висновки

  • Розділ 5. СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

  • 5.2. Обов'язкове державне страхування від нещасних випадків

  • 5.3. Добровільне страхування від нещасних випадків

  • 5.4. Страхування від нещасних випадків пасажирів

  • Висновки

  • Розділ 6. МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ

  • 6.3. Добровільне медичне страхування

  • Висновки

  • Розділ 7. ПЕНСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ

  • 7.2. Страхування додаткової пенсії

  • Висновки

  • Частина III. МАЙНОВЕ СТРАХУВАННЯ

  • 8.2. Страхування майнових інтересів фізичних та юридичних осіб

  • 8.3. Вартісна оцінка майна, що підлягає страхуванню. Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків

  • Висновки

  • Розділ 9. ТРАНСПОРТНЕ СТРАХУВАННЯ

  • 9.2. Страхування водних транспортних засобів. Морське страхування

  • 9.3. Авіаційне страхування

  • 9.4. Страхування вантажів на різних видах транспортних засобів

  • Висновки

  • Розділ 10. СТРАХУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ

  • Розділ 11. СТРАХУВАННЯ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ

  • Частина IV. СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

  • 12.3. Страхування професійної відповідальності

  • 12.4. Страхування відповідальності суб'єктів господарювання - джерел підвищеної небезпеки

  • 12.5. Страхування інших видів відповідальності

  • Висновки

  • Частина V ПЕРЕСТРАХУВАННЯ

  • 13.3. Методи перестрахування
  • 13.4. Види та інструменти перестрахування

  • 13.5. Стан та перспективи розвитку перестрахування в Україні

  • Висновки

  • Частина VI. ФІНАНСИ СТРАХОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • 14.2. Страхові тарифи

  • 14.3. Баланс страхової організації, фінансові ресурси страховика

  • 14.4. Формування фінансового результату страхової організації. Показники фінансової діяльності

  • 14.5. Страхові резерви

  • Висновки

  • Розділ 15. ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА СТРАХОВИКА

  • Частина VII. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Розділ 17.ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Висновки

  • Розділ 18. РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯД ЗА БАНКІВСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УКРАЇНІ

  • Висновки

  • Частина VIII. МАРКЕТИНГ НА РИНКУ СТРАХУВАННЯ

  • Розділ 20. МАРКЕТИНГ У СТРАХОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • 20.3. Стратегія збуту на страховому ринку

  • Висновки

  • Частина IX. АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ

  • Розділ 22. МОДЕЛІ ПРОЦЕСУ ПОЗОВІВ

  • Розділ 23. МОДЕЛЬ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РИЗИКУ

  • Розділ 24. МОДЕЛІ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ

  • Розділ 25. СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ

  • 25.2. Страхові угоди з виплатами наприкінці року смерті

  • 25.3. Страхові ануїтети

  • 25.4. Нетто-премії

  • 25.5. Нетто-резерви

  • Висновки

  • Розділ 26. МОДЕЛЬ КОЛЕКТИВНОГО РИЗИКУ

  • Розділ 27. ДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ БАНКРУТСТВА

  • 27.2. "Практичні" оцінки ймовірності банкрутства в класичній моделі ризику, дифузійна апроксимація процесу ризику

  • 27.3. Порівняння апроксимацій імовірності банкрутства страхових компаній

  • 27.4. Знаходження точних оцінок імовірності банкрутства страхових компаній України у класичній моделі ризику

  • 27.5. Обчислення оцінок імовірностей банкрутства страхових компаній України

  • 27.6. Визначення мінімально необхідного розміру стартового капіталу страхової компанії

  • Висновки

  • Розділ 28. ЗМЕНШЕННЯ РИЗИКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ

  • 28.3. Перестрахування у динамічній моделі банкрутства

  • Висновки

  • Частина X. ІНОЗЕМНЕ СТРАХУВАННЯ

  • 29.2. Класифікація видів страхування в Європейському Союзі

  • 29.3. Структура страхового ринку Європейського Союзу

  • 29.4. Європейське регулювання страхової діяльності

  • Висновки

  • Розділ 30. СТРАХУВАННЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

  • Висновки

  • Розділ 31. СТРАХУВАННЯ У НІМЕЧЧИНІ

  • Розділ 32. СТРАХУВАННЯ У ФРАНЦІЇ

  • 32.3. Оцінка результатів діяльності французьких страхових компаній

  • Висновки

  • Розділ 33. СТРАХУВАННЯ У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГОВЕЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • 33.3. Роль держави в організації страхування міжнародних торговельних операцій

  • Висновки

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи