Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

Економіка та релігія

Випуск кошерної продукції вимагає підготовки групи працівників-спеціалістів. Наприклад, для отримання кошерного м'яса необхідні "шойхет" — різник, "менакер" — людина, що очищує задню частину туші від жил, заборонених до вживання, "машгеах" — той, хто обстежує тушу, щоб встановити її кошерність (зокрема, перевіряє на ознаки хвороби). Машгеах повинен також бути присутнім при доїнні худоби, щоб молоко вважатиметься кошерним.

Спеціалісти проходять тривалу підготовку, переважна частина часу якої припадає на релігійне навчання. Наприклад, шойхет кілька років навчається релігійних законів у єшиві, протягом року проходить спеціальний курс для різників і складає іспити.

Кошерність вина визначається дотриманням певних релігійних законів: перші три роки після посадки виноград (та плоди інших фруктових дерев) є забороненим до вживання ("орла"); заборонено вживати плоди четвертого року ("ревія"); кожен сьомий рік вино можна виготовляти за спеціальними правилами святості плодів — не викидати їх, не виливати без потреби вино тощо ("шміта"); безпосередньо виробляти вино можуть тільки євреї, які дотримують суботи ("шабат"); при освітленні вина не можна використовувати речовини тваринного походження (наприклад, яєчний жовток, желатин); з урожаю винограду необхідно сплачувати десяту частину ("маасер") до Єрусалимського Храму (за відсутності Храму в Ізраїлі один відсоток від урожаю винороби знищують у присутності рабинів).

Спиртні напої з винограду мають виготовляти тільки євреї, оскільки заборонено вживати вино, якщо є підозра у його використанні іновірцями для їх релігійних обрядів. У сучасному виноробстві існує також спеціальна технологія швидкого нагрівання й охолодження вина в автоклаві (таке вино називається "мевушаль" — "варене"). Її розробка також пов'язана з релігійною забороною вживання вина, якщо воно відкрите не євреєм, і вимогою "варити" таке вино, тобто нагрівати його до появи бульбашок на поверхні.

Горілка також може бути забороненою, якщо до її складу входитимуть молочні добавки.

Продукцію, вироблену неєврейською компанією, споживати дозволено, але вміст некошеного інгредієнта у такому продукті може становити не більше 1/60 по відношенню до кошерних складових.

На світовому ринку представлено біля 150 тис. видів кошерної продукції. Щорічно їх кількість збільшується на 2500 нових продуктів446. Розраховані вони на покупців з середнім і високими достатком, оскільки має вищу порівняно з некошерною ціну.

Загальноприйнятим міжнародним товарним знаком кошерності для продуктів харчування з 1950-х рр. став знак "К" в окружності.

Кошерна продукція становить майже 40% харчового ринку США. Згідно досліджень, проведених журналом Kosher Today, серед 11 млн. американців, що купують кошерні продукти, тільки 1 млн. власне євреїв, інші — мусульмани, адвентисти сьомого дня, вегетаріанці, люди, що не можуть вживати лактозу і клейковину. Щорічно в США виробляють кошерної продукції на 130 млн. дол., цей ринок стабільно зростав на 15% щорічно.

Нью-Йоркська газета Newsday оцінює споживчу ємність місцевого ринку кошерних продуктів у 250 тис. людей. За повідомленням професійного журналу Food Industry News, оборот ринку кошерних продуктів у США 2000 р. становив 50 млрд. дол.. Журнал Kosher Today повідомив, що оборот американського ринку кошерної продукції збільшився у 2001 р. на 5,9%, а оборот кошерних ресторанів — більш, ніж на 10%.

Кошерність продуктів харчування у США регулювалася не тільки релігійними настановами, але й громадянським законодавством. На початку ХІХ ст. у штаті Нью-Йорк був прийнятий закон про кашрут, який передбачав покарання за підробку етикеток кошерних продуктів. 1915 р. — розроблене нове формулювання закону, а 1942 р. виконання закону передане Департаменту штату з сільського господарства і ринків. Для цього при Департаменті була створена Інспекція з нагляду за кошерністю продуктів. 2003 р. Верховний суд визнав Закон штату про контроль над кашрутом від 1915 р. таким, що суперечить Конституції США.

1919 р. кілька єврейських харчових підприємств Нью-Йорка (США) почали запршувати рабинів і маркувати свій товар літерою "К"; пізніше кількість підприємств збільшилася і зявилося маркування літерою "И". З сер. 1990-х рр.. кошерний податок стягувався вже з 16 тис. продуктів.

На 2008 р. у США біля 400 фабрик мали сертифікат кошерності і 12 — сертифікат випуску халяльної продукції. Найбільшими виробниками кошерного м'яса були Agriprocessors Inc., Alle Processing, Aurora Packing Company Inc., які монополізували ринок кошерної яловичини. На ринку курятини такі позиції займали компанії Empire Cosher Inc. i Marvid Poultry Canada.

У США діють спеціальні магазин з продажу кошерної продукції, наприклад, South Florida Cosher.

Найбільший у США і за межами Ізраїлю комбінат по виробництву кошерного м'яса Agriprocessors Inc. у м. Поствіль (штат Айова) виробляв біля 50% всієї кошерної яловичини і біля 40% курятини в США. Постійними покупцями фабрики були не тільки іудеї, які складають 5% загального ринку, але й мусульмани (15% ринку), а також прибічники здорового харчування. Ці категорії покупців сформували попит у розмірі 12,5 млрд. дол.

2008 р., після піврічного розслідування, комбінат був закритий, оскільки на його території була знайдена лабораторії по виготовленню наркотичних засобів, а також у зв'язку з використанням праці нелегальних емігрантів. Закриття такої потужної фабрики викликало кризу, що вразила магазини з продажу кошерного м'яса, а також сприяло підвищенню цін на кошерну продукцію до 40% .

Виробляють кошерну продукцію також в інших країнах. Так, А. Руссо, власник бразильської компанії Independentia Alimentos, прагнучи завоювати ринок кошерного м'яса Ізраїлю, перевів м'ясну фабрику на новий режим роботи — зокрема, вона не працювала у суботу. Також була змінена виробнича лінія — за законом виробництва кошерного м'яса худобу забивали миттєво, а м'ясо знекровлювали у спеціальному приміщенні.

Ізраїльська фірма Willi Food Investment LTD постачає кошерну продукцію на ринки США і Європи; її дохід 2006 р. становив 45,3 млн. дол.., чистий прибуток — 6,7 млн. дол..

Кошерну продукцію виробляють у Молдові, Азербайджані, Франції, Туреччині, Великій Британії, Голландії, Італії, Германії, США, Латвії, Естонії.

Кошерну алкогольну продукцію вже досить тривалий час випускають деякі країни. 1998 р. виробник пива Budweiser у США сертифікував понад 40% свого асортименту. На початку 1990-х рр.., після того, як стало кошерним пиво Coors, обсяг його продажу значно зріс. Кошерний продукт пропонують бренди Genesis Ale та Messiah Stout (на пляшці останнього слоган "Пиво, на яке ви чекали"). Окремі невеликі пивоварні США завжди були кошерними, такі, як, наприклад, Shmaltz.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації
  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК