На європейський ринок кошерні вина постачають Ізраїль, Іспанія, Австралія.
Кошерність продукції можуть засвідчувати кілька організацій, що видають ліцензії — такі, як Головний рабинат в Ізраїлі, Ортодокс Юніон тощо. Але, оскільки кошерність не можна перевірити лабораторними дослідженнями, то віруючі можуть надавати перевагу ліцензуванню шанованого в їх общині рабина.
Отримання дозволу на виготовлення кошерної продукції дає змогу вибудувати справжню комерційну піраміду. Так, підприємство по виготовленню кошерної продукції повинно не тільки дотримувати необхідних релігійних приписів, не працювати по суботах, давати пожертви рабинам. Всі постачальники сировини, напівфабрикатів і навіть обладнання (наприклад, печей, міксерів тощо) також повинні мати ліцензії про кашрут (відповідно, і постачальники постачальників).
Загальний обсяг щорічних виплат виробників харчових продуктів за кошерний ритуал у США 1990-х рр.. перевищував 100 млн. дол..
У Російській Федерації послуги з кошер-сертифікації надає Департамент кашруту при Головному Рабинаті Росії, основною метою діяльності якого є сприяння підвищенню конкурентоспроможності російських виробників на світовому та внутрішньому ринку продуктів харчування. Безпосередню роботу по сертифікації проводять експерти, призначені Автономною некомерційною організацією "Кошер-Р". Сертифікат кошерності видається за міжнародним зразком.
Експерти оцінюють обладнання, технологію виробництва; перевірці підлягають всі виробники і постачальники інгредієнтів, які також повинні отримати сертифікат.
Отримання Сертифікату засвідчує високу якість продуктів, що дозволяє компанії успішніше і з меншими витратами просувати товар на ринку, надає переваги в укладанні контрактів із зарубіжними партнерами, демонструє її приналежність до групи прогресивних фірм-виробників.
На початку 2002 р. у Російській Федерації почала діяльність компанія "Кошерна Росія", створена єврейською общиною. Випуск кошерної продукції у 1999 р. наладила російська фабрика "Ударниця".
ЗАО "Перший кондитерський комбінат "Азарт"" (Санкт- Петербург), який співробітничає з ізраїльською фірмою "EDVAL", з 2003 р. випускає кошерну продукцію, призначену на експорт в Ізраїль. У Санкт-Петербурзі працює також Комбінат кошерного харчування "Ешель-Елі" ("Дерево життя").
2002 р. російський пивоварний завод № 1 започаткував випуск кошерної продукції, яка має отримати сертифікат кошерності, важливий для діяльності на ізраїльському ринку.
Знак кошерності отримали пиво "Балтика" і "Очаковское", кондитерські вироби московської фабрики "Русские сладости", рослинна олія компанії "Российские семена", риба компанії "Русское море".
У Москві, крім магазинів при синагогах, 2002 р. ТОВ "Кошер" відкрило перший супермаркет кошерних продуктів харчування, де в асортименті приблизно 10 тис. найменувань. Одним з головних постачальників продукції є компанія Grossery Paradise. 2008 р. у Москві була відкрита мережа магазинів "Утконос", у яких продавалося понад 200 найменувань кошерних товарів.
З 2006 р. ряд російських торгових мереж — "Седьмой континент", "Перекрёсток", "О'Кей", "Элитторг", "Столичная торговая компания", "Патэрсон", "Алые паруса". оголосив про початок проекту з просування кошерної продукції у Москві і С.-Петербурзі. На думку Андрія Дворіна, генерального директора компанії Grossery Paradise, обсяг російського ринку кошерних продуктів становить майже 5 млн. дол..
На просування продукції і її рекламу виробники зобов'язані відраховувати у Департамент кашруту при Головному Рабинаті Російської Федерації 0,5% від продажу кошерної продукції. Загальний рекламний бюджет оцінюється у 75 млн. дол..
Сертифікат кошерності від Департаменту кашруту при Головному Рабинаті Російської Федерації отримала 2007 р. частина продукції компанії "Казбегі" (Грузія), яка виробляє пиво, лімонад, холодні чаї.
Українські виробники представляють достатній вибір кошерної продукції, хоча сегмент споживачів є вузьким. Кошерність продукції визначається Всеукраїнським Комітетом з Кашруту і позначається наклейкою з печаткою ("ехшер").
Кошерну продукцію випускають в Україні, зокрема, заводи по виробництву консервованої продукції: Гайсинський консервний комбінат (Вінницька обл.), Уманський консервний комбінат (Черкаська обл..), "Ніжин", "Верес", "Чумак", Бердянський Консервний Комбінат "Глібов" (на ньому Комітет з кашруту відкошерував всі лінії виробництва), заводи по виробництву алкогольних напоїв "Олімп" і "Сармат" (Донецьк), заводи з випуску молочної продукції "Галактон" (Київ), молочний комбінат м. Овруч, комбінат "Вінтер" (Донецьк), кондитерська фабрика "Житомирські ласощі", "Рошен". Кошерний сир з'явився в асортименті продукції торгової марки "Комо"; ТОВ "Техноком" випустив кошерну вермишель "Мівіна".
Донецький булочно-кондитерський комбінат експортує до США та Ізраїлю кошерні сушки і тульські пряники.
2005 р. Всеукраїнський комітет з кашруту, очолюваний головним рабином Донбасу Іцхаком-Пінхасом Вишецьким, випустив першу партію кошерного вина — 20 тис. пляшок (сухого мерло і напівсолодкого) на базі Кримської виноробної компанії.
Маркетологи вважають, що, хоча релігійна продукція має вищу вартість у порівнянні з іншою, орієнтація на такий вузький сегмент ринку є сумнівною з точки зору отримання прибутку. Але випуск її дає змогу компанії-виробнику виділитися із загальної маси конкурентів. Також ця продукція розрахована на прибічників здорового харчування оскільки не містить консервантів і виробляється з високоякісної сировини.
Ісламські банки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації“ на сторінці 3. Приємного читання.
