Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

Економіка та релігія

Роботодавці, що не платять робітникам гідного платні, обкрадають їх, прирікаючи людей на злидні і озлоблення, позбавляючи їх радості праці. Визначаючи розміри винагороди за працю і тієї частки прибутку, яка витрачається на зарплату, роботодавець має керуватися принципом справедливості, не озираючись на стандарти важкого минулого чи приклади найбідніших країн. Не можна зловживати відчаєм людей, що погоджуються на низьку зарплату заради хліба насущного. Оплата праці не може бути нижче прожиткового мінімуму. Вона повинна дозволяти людині не лише повноцінно харчуватися, але й купувати необхідні для побуту товари, ростити дітей, забезпечувати себе житлом. Ті, хто не виплачують людям зарплату, систематично затримують її, допускають її рівень нижче прожиткового мінімуму, підлягають громадського осуду.

На думку Руської Православної Церкви, національне господарство саморуйнується без ефективних заходів соціального захисту. Працівник, що не має перспективи заробити на гідну пенсію, позбавлений доступу до освіти, медичного обслуговування, соціального страхування, ніколи не буде працювати з радістю і задоволенням. Відсутність соціального забезпечення змушує його шукати додаткові можливості заробітку на стороні, що негативно позначається на його професійному рівні. Метою роботи такого працівника є соціальне виживання; втрата працездатності рівнозначна для нього втраті всього.

Навпаки, впевненість людини у завтрашньому дні створює передумови для професійного росту, дозволяє вибудовувати довгострокову стратегію розвитку підприємства. Працівникам підприємства повинні бути відкриті можливості для відповідальної участі в управлінні ним відповідно до їх професійного рівня й освіти.

Відповідальність роботодавця (у тому числі держави) за участь в програмах соціального та пенсійного страхування має бути публічною. На державу покладається відповідальність за збереження життя, здоров'я та людської гідності літніх людей, інвалідів, знедолених дітей. Вона повинна не тільки допомагати непрацездатним, а й створювати умови для розвитку справ милосердя, що здійснюються підприємствами, релігійними та громадськими об'єднання, окремими громадянами.

Ступінь добробуту суспільства безпосередньо залежить від його ставлення до непрацездатних і людей похилого віку. Виділення частини доходів на допомогу літнім і хворим людям, інвалідам та знедоленим дітям повинно бути нормою для будь-якого рентабельного підприємства, а також для будь-якої заможної працюючої людини, в тому числі найманого працівника.

Підприємці мають піклуватися про пенсіонерів та інвалідів, які вклали свою працю в їхній добробут. Визнання роботодавцем нинішніх та минулих трудових заслуг своїх працівників примиряє минуле з майбутнім, зміцнює успіх його справи.

Окрему увагу РПЦ звертає на умови праці робітника. Сферою підвищеної відповідальності роботодавця є створення гідних умов праці, суворе дотримання техніки безпеки на виробництві. Втім, і працівник повинен відповідально ставитися до вимог безпеки, не допускаючи халатності, пияцтва. Він повинен пам'ятати, що своєю безвідповідальністю ставить під загрозу життя і здоров'я інших людей.

Роз'яснюючи заборону "Не вкради", Руська Православна Церква вказує, що держава, підприємець, працівник, будь-який громадянин повинні дбайливо ставитися до загального і будь-якого іншого майна. Звичка красти у держави, сусіда чи колективу, псувати їх власність повинна засуджуватися і викорінятися. Той, хто бере із загального або чужої кишені, підлягає публічній ганьбі. Розкрадання у партнера по бізнесу, позбавлення його обумовленої частини загального прибутку повинне ставати загальновідомим і неодмінно вести до санкцій з боку підприємницької спільноти. Однією з форм розкрадання є несправедливий розподіл плодів праці серед партнерів і працівників. Суспільство не має ділитися на над- багатих і надбідних.

Руська Православна Церква дає свою оцінку необгрунтованому вилученню власності з боку держави, зауважуючи, що воно підриває економічну стабільність, руйнує віру людей у справедливість. Націоналізація приватної власності морально виправдана тільки тоді, коли її використання завідомо суперечить інтересам суспільства, загрожує безпеці та життю людей. У кожному випадку

вилучення власності має проводитися за законом і за умови справедливої компенсації. Незаконне захоплення майже завжди супроводжується руйнуванням національної економіки і стражданням мільйонів людей.

Виражаючи своє ставлення до процесів приватизації, Руська Православна Церква зазначає, що приватизація не може бути самоціллю. Морально виправданою є законна передача державної власності в приватні руки, наслідком чого має бути реальне поліпшення якості товарів і послуг, зниження цін, зміцнення економіки, побудова динамічного, справедливого суспільства, що гармонійно розвивається. Незаконний перерозподіл власності — це завжди злочин перед суспільством, порушення морального закону. Приватна особа, що заволоділа майном шляхом обману, не має морального і юридичного права називатися власником. У подібному випадку держава покликана відновити справедливість, дотримуючись закону і морального обов'язку.

Руська Православна Церква висловлює своє ставлення до екологічних проблем, що неминуче виникають у процесі виробництва. Всі види господарювання не повинні завдавати невиправних збитків природі, яка є надбанням не тільки всіх людей, що нині живуть на Землі, а й майбутніх поколінь. Природні ресурси, які сьогодні потрібні людині, але в майбутньому не можуть бути відновлені, слід витрачати, розраховуючи на багато століть уперед. Екологічна сторона діяльності всіх господарюючих суб'єктів має бути прозорою і відкритою для контролю з боку суспільства. Участь у проектах, спрямованих на захист навколишнього середовища, впровадження ресурсозберігаючих і безвідходних технологій — найважливіше завдання підприємців.

Не оминула увагою РПЦ питання оподаткування. Підприємець повинен пам'ятати, що несплата податків — це крадіж у сиріт, людей похилого віку, інвалідів, інших найнезахищеніших людей. Передача у вигляді податків частини свого доходу на потреби суспільства має перетворитися з важкого обов'язку, що виконується підневільно, або зовсім не виконується, на почесну справу, гідну вдячності суспільства. Приховування доходів, незаконне вивезення капіталів за кордон тотожні обкраданню своїх співвітчизників.

Держава, що існує на кошти народу, повинна пропорційно визначати свою долю в суспільному багатстві. Необтяжливі податки — одна з основ ефективного та етичного господарювання, за якого громадяни можуть без зайвих труднощів оплачувати державні витрати.

Руська Православна Церква звертається також до питань монополізації та конкуренції. Конкуренція є одним з двигунів економіки, а монополізм рівнозначний консерватизму ї відсталості. Результати чесної конкуренції служать інтересам суспільства, вона ставить його членів в рівні умови, надає їм право вибору. Конкуренція є гідною і морально виправданою, якщо не руйнує ділові відносини. Найнадійнішим партнером є той, хто впевнений у порядності свого колеги. Чесність — це інвестиції в майбутнє. При веденні конкурентної боротьби не можна користуватися неморальними прийомами. Так, підприємець не повинен допускати публічної образи конкурентів, поширювати завідомо неправдиву або не перевірену інформацію про своїх ділових партнерів.

Отже, як постійно наголошують представники Руської Православної Церкви, стан економіки безпосередньо залежить від духовного, морального стану особистості. Лише людина з добрим серцем і світлим розумом, духовно зріла, працьовита і відповідальна, зможе як забезпечити себе, так і принести користь своїм ближнім і своєму народу118. У бесіді з українськими телеглядачами, яка відбулася у прямому ефірі на телеканалі "Інтер" 28 липня 2009 р., Патріарх Московський і всія Руси Кирил зазначив, що ефективна економіка може базуватися тільки на людській праці, не обов'язково фізичній, але й розумовій, навіть духовних зусиллях. Гроші повинні підкріплюватися реальними цінностями, а не бути спекулятивним капіталом. Віртуальна економіка не може існувати, оскільки вона не моральна, заснована на певній омані. Церковний коментар у цьому питанні є однозначним: як неможливо побудувати счастя людини без морального начала, так неможливо побудувати й ефективну економіку без морального виміру.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання
  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК