Бабуся щось відчула, поглянула на мене.
– Господи Боже, дитино! Ти вже встала!
– Де я? – ледь чутним голосом прошепотіла я.
– У лікарні. Ти тільки полеж спокійно.
Я побачила, як по старечих її щоках покотилися сльози радості, вона нахилилася і поцілувала мене в руку, хоч це я мала її тисячу разів поцілувати.
– Як там Івасик?
– Добре, доню, – вона гладила мою руку своєю мозолястою долонею. – Ми до лікарні його не пускали, аби не страшилася дитина. Тільки він кожен день дзвонить, питає за тебе, просить, аби я була тут і розбудила тебе. Добрий хлопець…
– Він знає… – сказала я, так і не договоривши фразу від безсилля. Тоді зібралася, запитала: – А Іван?
– Він тут, недалеко…
Лише бабця це сказала, як десь у коридорі почувся чийсь вигук, а потім тупотіння ніг. Тривога враз обійняла серце, але бабуся стискала мою долоню, тож тривога відійшла. Я заплющила очі – треба було відпочити. Розплющила за деякий час – у палату хтось увійшов. Я поглянула – медсестра.
– Бабцю, там ваш Іван…
Вона недоговорила, бо враз побачила, що мої очі розплющені.
– О Боже, – тільки мовила і вибігла з палати.
– Що ж там з Іваном? – моя старенька доки повернулася у кріслі до медсестри, та вже зникла у коридорі.
«Що ж із ним може бути? Помер, як і завжди», – подумала я і відвернула голову у другий бік. Боже, як же мені хотілося зараз ухопитися рукою за усі ті дроти, що вп’ялися у мої руки, і висмикнути їх! Не хочу, не треба мені більше такого життя! Та рука була надто слабкою…
Бабуся налякалася, закликала на допомогу. Але медсестра уже й без того забігла з лікарем, почали копошитися біля мене, якийсь укол зробили. До мене знову повернулося марево. Я побачила перед собою старих знайомих – гарних юнаків Михайла і Гаврила.
– Зазвичай люди більше радіють, коли їм дарують життя, – мовив Гаврило.
– А мені таке життя не потрібне. Забирайте мене назад до підземелля – ляжу там поруч з ним – і так лишуся!
– Заспокійся, Маріє. Доля…
– Та дайте ж ви мені спокій врешті-решт із тою Долею! Ненавиджу вже її, проклинаю усім серцем!!!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сповідь з того світу» автора Яріш Я.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 65 Марія“ на сторінці 2. Приємного читання.