Раптом двері знову відчинилися, влетів Недоля. Побачивши, що я валяюся на бетоні напівгола, а вони мене копають ногами, кинувся розбороняти.
– Лишіть її! – кричав він, відштовхуючи чекістів від мого тіла. Вони відійшли, перезирнулися, тоді обоє посунули на товариша.
– Ти шо, баланди об’ївся? Та ми тебе, гівнюка, зараз тут замість неї трахнемо!
– Я скажу шефу!
– Ах, ти ж урод!
– Ану тихо!
Вони спинилися, до кабінету зайшов Половий, за його плечима стояв… Східняк?!
– Пішли на… звідси! До мене в кабінет!
– То «на…» чи «в кабінет»? – огризнувся Лихо.
– Спочатку в кабінет, – сказав Половий, виштовхав двох горе-слідчих і зачинив за собою двері, кинувши на прощання Недолі і Східнякові: – Займайтеся.
Недоля сів у крісло:
– Вставай, чого розляглася: не так вже тебе й сильно били. Поки що тебе ще оберігає Стіна Долі. Але це ненадовго.
Я сіла на табурет.
– Твоє «дєло» передали іншому слідчому. Познайомтеся.
Розділ 63 Демон
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сповідь з того світу» автора Яріш Я.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 62 Марія“ на сторінці 4. Приємного читання.