Релігійна міграція

Економіка та релігія

На сьогодні у Великобританії мешкає майже 340 тис. сикхів (усього в діаспорі проживає майже мільйон сикхів). Майже половина вихідців з Південної Азії в Канаді є сикхами. 1961 р. їх нараховувалося 6 тис. людей, 1981 р. — вже 62 тис.. За десять років їх кількість в Канаді зросла на 118% і, згідно перепису населення за 1991 р., у Канаді проживало 147 тис. сикхів. Найбільш привабливими для сикхів залишаються Канада, США і Великобританія, куди вони переселяються з Пенджабу, Східної Африки, Південно- Східної Азії, Фіджі.

У процесі глобалізації свою нішу здавна зайняли представники відносно нечисленної релігії зороастризму. Із прийняттям в Персії ісламу як державної релігії посилилися гоніння зороастрійців. Упродовж УІІ-Х ст.. більшість їх переселилася в Індію (штат Гуджарат). Вони розводили велику рогату худобу, вирощували тютюн, займалися виноробством, ремеслами. У XVII ст., з перетворенням м. Сурат, де був центр общини парсів (зороастрійців) на факторію Англії, вони стали посередниками у торгівлі між азійськими та європейськими купцями. Так, наприклад, духовний і фінансовий лідер індійських парсів Джахангір Тата був посередником у торгівлі між Англією та Китаєм.

У XVIII ст. парси переселилися до Бомбею, де отримали велику ділянку землі в центрі міста. Значна кількість відомих і найбагатших підприємців Індії — Д. Н. Тата, Д. Наороджа, П. Джехангір, Ловджи,— є нащадками парсів-переселенців.

Свою базу для глобалізаційних процесів формувало переселення мусульман, що викликало розповсюдження ісламістських економічних відносин, норм та порядків.

Так, велике значення для південноазійських мусульман-переселенців у Великої Британії має наявність там арабських мусульманських общин, які уособлюють зв'язок з батьківщиною ісламу. Культурно-побутові особливості, харчові заборони, обмеження у режимі праці (як найманої, так і підприємницької) сприяють приєднанню трудових мігрантів до релігійних общин. Але таке "притягнення" містить, насамперед, економічний зміст, оскільки єдиновірці надають мігрантам фінансову підтримку, визначають сфери можливого працевлаштування, місць проживання тощо.

Науковець-етнограф Ю. Котін використовує для таких процесів термін "ланцюгова міграція". Сутність її полягає у тому, що з появою групи мігрантів за кордоном та їх облаштування там, вони сприяють переселенню своїх родичів, друзів, знайомих, утворюючи своєрідний ланцюг.

Впливовими у Великобританії є представники ісламської релігійної течії ісмаїлітів (у межах шиїзму) нізаріти, представлені торгово-лихварською кастою ходжа. Вони контролюють декілька національних відділень банка "Хабіббенк", заснованого у Бомбеї 1941 р., а також відомі своєю активною підприємницькою діяльністю (серед найбагатших британців є кілька ходжа — мільйонери Мадхвані, Маджи, Гокаль, Хабібджи, Адамджи).

Однією з важливих причин їх успіху є трактування шиїтами поняття "закят" і "ушр". За шиїтськими приписами, закятом обкладається виключно "видиме майно — дім, земля, худоба, коштовності, золото і срібло у вигляді монет", але не паперові гроші, замінники грошей і банківські рахунки.

Оскільки шиїти вважають, що зібраний податок має йти на потреби тільки своєї общини, платники податків створюють свої благодійні фонди, використовуючи їх в інтересах самої общини.

Також ісмаїліти уникають труднощів, пов'язаних із забороною ріби. Ними створюються товариства взаємного кредитування, які отримують частину прибутку від вкладених у промисловість або торгівлю грошей. Безвідсоткове кредитування надають також благодійні комітети, такі, як "Silver jubilee" і "Golden jubilee".

Свого часу представники ісмаїлітів, захищаючи свій бізнес, не допустили втручання уряду Зія уль-Хака 1979-1980 рр. у діяльність банків і його спроби у рамках проголошеної ним "ісламської економіки" запровадити обов'язків збір державою закяту та відмінити банківський відсоток.

1970-80-х рр.. у Велику Британію з Пакистану емігрували представники ісламської течії ахмадійє. Переселення було викликане утисками з боку пакистанського уряду, який 1975 р. оголосив ахмадійців неісламською меншістю, а 1984 р. Зія уль-Хак видав наказ про заборону ахмадійцям називатися мусульманами, використовувати ісламську термінологію та молитви; порушення цих настанов каралися значними грошовими штрафами і трирічним ув'язненням.

Ісламська спільнота в Європі значно розширилася протягом ХХ ст. У Німеччині її складають переважно турки, у Франції — вихідці з Алжиру, Марокко, Тунісу, у Великій Британії — з Пакистану та Індії. Серед причин їх еміграції переважали економічні, отже, переселенці активно шукали галузі застосування своїх можливостей. Із зростанням ісламських общин і зміцненням їх становища у європейських країнах змінювалися сфери їх економічних інтересів. Так, з 1970-х рр.. західноєвропейські мусульмани переважно створювали малі підприємства і служби надання послуг. Так, мусульмани-марокканці та єгиптяни у Великій Британії зайняті переважно у сфері ресторанного і готельного бізнесу, турки — пошиттям одягу і виготовленням шкіргалантереї. Пізніше мусульмани закріпилися у галузі будівництва, промислового виробництва, торгівлі, а також взяли активну участь в інвестиційній діяльності. З метою підтримки і розвитку ісламського підприємництва створюються союзи мусульман-підприємців.

Мігранти-представники різних віросповідань, об'єднані у великі общини-земляцтва, активно лобіюють свої економічні інтереси. Так, Ісламська партія Британії, створена 1989 р. радикально налаштованими пакистанцями, розробила програму розвитку сільського господарства, фінансової сфери, промисловості; програма наголошувала на впровадженні безвідсоткового кредитування і державному регулюванні виробництва.

Основу сучасної глобалізації та її релігійної складової можна шукати у переселенні з релігійних причин. Релігійний фактор займав важливе місце у заснуванні таких британських володінь у Північній Америці, як Новий Плімут, Массачусетс, Меріленд, Род-Айленд, Пенсільванія.

Притулком для релігійних біженців-пуритан стала Колонія Массачусетської затоки, що виникла у 1620-ті рр..

У Мериленді ослилися англійські католики. Колонія Род- Айленд була заснована 1636 р. пастором Роджером Вільямсом після того, як його було вигнано за релігійні погляди з Колонії Масачусетської затоки. Він оселився біля річки Мошасак, назвавши місце Провіденс і оголосивши свободу віросповідань.

1681 р. Карл ІІ передав англійському квакеру Уільяму Пенну велику територію на захід від ріки Делавар. На цій землі була заснована колонія для протестантів "Товариства друзів" (офіційна назва квакерів) та інших гнаних за віру. У. Пенн заснував там місто і дав йому назву "Місто братньої любові" — "Філадельфія".

У ХУІІІ ст. до Пенсільванії переселилися аміши — німці-меноніти (сьогодні вони проживають у Амішленді).

Новий Плімут був заснований 1620 р. пуританами з Англії. З 1622 р. вони розгорнули широку торгівлю з місцевими індіанськими племенами, вимінюючи хутра бобра, чорної лисиці, норки, видри на залізні сільськогосподарські знаряддя праці та металевий посуд.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Релігійна міграція“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція
  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК