У церквах знаходилися зразки торгових мір і вагів. Так, у грамоті Всеволода Мстиславича вказувалося, що він дає суд і торгові мірила у Новгороді св. Софії і єпископу, і старості церкви св. Іоана Предтечі. При цьому єпископу наказувалося доглядати за правильністю мір і вагів і перевіряти їх щорічно. За невиконання князівського наказу винного очікувала смертна кара, а його майно поділялося на три частини між церквами св. Софії, св. Іоанна Предтечі і містом.
Князі та бояри робили на користь церкви щедрі пожертви, отримуючи надію на спасіння. Так, князь Ярополк Ізяславич (ІІ пол. ХІ ст.) віддав Києво-Печерському монастирю три помістя, а його донька — п'ять сіл із челяддю. Князь Гліб Всеславич Полоцький дав Києво-Печерському монастирю 500 гривен срібла і 50 гривен золота.
Ченці Києво-Печерського монастиря ставали єпископами в інших містах, що надавало їм можливість "прирощувати" до монастиря віддалені землі. Так, єпископ суздальський Єфрем, виходець з Печер- ського монастиря, передав йому подвір'я в Суздалі з церквою св. Димитрія і кілька сіл. Князь Мстислав Володимирович (1128-1132 рр.) передав Юрьївському монастирю у Новгороді волость з данями, вирами і продажами, а також частину князівських доходів165.
Ці факти свідчать про економізацію церкви, що отримувала не тільки землі та селян, але й право збору податей.
Монастирське землеволодіння
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ“ на сторінці 2. Приємного читання.
